Чи не щодня поліція повідомляє про випадки, коли українці втрачають гроші зі своїх банківських карток, — кошти знімають аферисти. Ми поспілкувались із хлопцем, який працював в офісі шахраїв. Він розповів нам про закулісся такої сфери. Прізвище співрозмовника з міркувань його безпеки змінено.
— Як ти потрапив на таку роботу?
— Коли шукав підробіток, знайомий розповів про роботу, де треба обдзвонювати клієнтську базу, — каже 19-річний Олег Жук, який мешкає в Києві. — Я навіть не здогадувався, що це може бути пов’язано з ошуканством. А загалом, як мені відомо, шахраї шукають працівників у соціальних мережах. Оголошення звучать приблизно так: “Робота в кол-центрі з гарячою клієнтською базою. Платня — від 1000 доларів, є бонуси та премії”.
— У компанії працювало багато людей?
— Ну, компанією це назвати важко. Радше група молодих людей, що займаються махінаціями з банківськими картками. Вони мені здалися людьми без принципів, яким байдуже, у кого видурювати гроші: чи в багатого, чи в бідного.
— Тебе чогось навчали перед роботою?
— Так, розповідали, як увійти в довіру до людини — дали доступ до файлу з алгоритмом дій та відповідями на різноманітні запитання, які могли ставити люди під час телефонної розмови. Також відкрили контактну базу для мене: там були прізвище, ім’я та по батькові клієнта банку, адреса прописки, номер телефону та картки. Також півдня я спостерігав за роботою досвідченого працівника.
— Опиши від початку і до кінця, як ти обдурив людину.
— Я набрав номер з бази. Слухавку взяла дівчина. Треба було змусити її повірити, що я — працівник банку, тож відрекомендувався саме ним. Повідомив, що була спроба зняття коштів з її картки на суму 3 тисячі гривень. Після цього запитав: чи підтверджує вона таку трансакцію? Дівчина заперечила.
Тоді я сказав: “Вашу відповідь зафіксовано. Усі дії за вашою карткою буде припинено. Для ідентифікації вашої особи я мушу поставити вам кілька запитань”. Отже, я запитав дівчину, чи доступ до картки має тільки вона, чи, можливо, є також довірені особи. Вона відповіла: “Маю тільки я”. Я вів далі: “Може, хтось із сім’ї володіє інформацією про номер картки, пін-код або взагалі може тримати її зараз у руках?” “Ні. Код тільки в мене. Картка зараз зі мною”.
Ще декілька схожих запитань — і людина вже не сумнівається, що я турбуюся про її кошти і хочу допомогти. Добившись максимальної довіри, я запропонував встановити додаток з AppStore або PlayMarket, який би дав змогу мені стежити за її діями на телефоні. Дівчині сказав, що додаток потрібен для кращого захисту клієнта. Вона повірила і встановила його, назвала мені idcode з цієї програми.
Ще декілька схожих запитань — і людина вже не сумнівається, що я турбуюся про її кошти і хочу допомогти.
Я ввів його і міг бачити абсолютно все, що дівчина робила на своєму смартфоні. Спостерігаючи за екраном, я попросив її зайти в додаток банку та увійти в акаунт. Поки вона вводила пароль, я бачив його на своєму екрані комп’ютера та записав на відео. Попросив зайти в розділ “Платежі” та просто читав їх, начебто звіряючи інформацію. Робив це для того, щоб вона остаточно повірила, що я — співробітник банку і маю доступ до її платежів.
Потім я швидко ввів зі свого комп’ютера пароль та логін її кабінету. Дівчині прийшов код підтвердження, що це вона з іншого пристрою заходить у кабінет банку. На цьому етапі вона з легкістю назвала мені цей код. Я його ввів і здобув доступ до її коштів.
— Далі ти перекинув усі її гроші на іншу картку?
— Ні, на розрахунковий рахунок, зареєстрований на іншу особу. До речі, на картці дівчини було майже 50 тисяч гривень.
— Що це за особа?
— Випадкова людина, якій просто дали тисячу гривень та сказали, що відкриють розрахунковий рахунок, на який будуть приходити гроші. Дані рахунку, звісно, є в шахраїв. Вони можуть знімати з нього кошти. І от якщо поліція шукатиме винних у шахрайстві, то реальних аферистів навряд знайде — вони ніде “не світяться”.
— Скільки взагалі людей ти міг обдзвонити за день?
— Близько сотні. Більшість не брала слухавку, багато хто обривав розмову. За день з десяток людей проходили половину запланованого алгоритму. І одиниці — до кінця.
— Від чого залежала твоя платня?
— Від кожної виведеної суми я мав отримувати в перший тиждень 10 відсотків, а далі — 15. Плюс — ставка 200 гривень на день.
— Скільки ти пропрацював там?
— Тиждень. Отримав аванс за цей час, тож мусив відпрацювати. Загалом працівники там постійно змінюються. Не кожен може працювати в такій сфері. Я теж не зміг.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про незручності життя без блакитного палива і те, чому люди від нього добровільно відмовляються
