Якщо донедавна споживачі платили за таку послугу 7 — 8 гривень за квадратний метр, то нині — вже навіть по 13. Раніше відповідні тарифи зросли у Луцьку, а з 1 травня збільшилися в Запоріжжі. Йдеться про ті багатоквартирні будинки, у яких не створили ОСББ і не уклали із приватною керуючою компанією договір про надання послуги з управління.
— Недавно в Києві проводився так званий конкурс на обрання управителів для близько 7400 багатоквартирних будинків, — пояснює Олексій Кучеренко, перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. — Насправді це була імітація конкурсу. Мета його організаторів — закріпити монополію комунальних керуючих компаній. Адже в результаті цього “конкурсу” перемогли десять монополістів.
— Загалом у нас приблизно 25% житлового фонду — це ОСББ, — розповідає Олександр Сергієнко, директор аналітичного дослідницького центру “Інститут міста”. — Мешканці близько 24% багатоквартирних будинків користуються послугами приватних керуючих компаній. Решті — 51% житлового фонду — послугу з управління будинками надають комунальні керуючі компанії (у великих містах такі є в кожному районі). Багатоквартирного житла, яке б узагалі не обслуговувалося, немає. Тому в Києві не було нагальної потреби проводити конкурс для обрання управителів. Його умови були сформульовані так, що жодна приватна компанія не змогла б перемогти. Наприклад, обов’язковою була наявність певної техніки і значні суми на рахунках підприємств. Тож конкурс могли виграти лише комунальні керуючі компанії. Вони і встановили ту вартість послуг, яку вважали за потрібне. І жодна не опублікувала додатків до договору з розшифрованими цифрами статей видатків.
— Чи вартість послуг цих компаній економічно обгрунтована?
● О. Кучеренко:
— Раніше тарифи на утримання багатоквартирних будинків були регульовані. Всі калькуляції перевіряли відповідні управління контролю за цінами, які визначали, наскільки вартість послуг економічно обгрунтована. А тепер учасники конкурсу, під час якого обирають управителя багатоквартирного будинку, можуть брати цифри, як то кажуть, зі стелі. Якщо раніше тариф був на рівні 7 — 8 гривень за квадратний метр, то нині — вже 10 — 13 гривень. Тож кияни переплатять за комірне 1,5 — 2 мільярди гривень. І найбільше постраждають через цей “конкурс” незахищені, найбідніші мешканці, які проживають у старих будинках.
— Можливо, після підвищення тарифів якість наданих послуг поліпшиться?
● О. Сергієнко:
— На жаль, у нас немає системи контролю за якістю виконання послуги з управління багатоквартирними будинками. Хоча відповідні нормативні документи існують. Наприклад, вологе підмітання вестибюлів, сходових майданчиків і маршів перших трьох поверхів, а також миття приміщень загального призначення передбачене щодня. Обов’язковою є послуга перевірки витяжної вентиляції. Однак ще жодного разу не бачив, щоб це робили в будинках. А декому доводиться платити багато за послугу з управління будинком через велику площу прибудинкової території, якою мешканець може взагалі не користуватися.
● О. Кучеренко:
— Нарахування плати за прибирання прибудинкової території без згоди співвласників багатоквартирного будинку є незаконним. Якщо ж цю плату все-таки нараховують, то виникають юридичні підстави для перерахунку плати на ЖКП або й для скасування “конкурсу” з обрання управителів будинків. Мешканці не мають платити за прибирання територій, які їм не належать, а перебувають у комунальній власності органу місцевого самоврядування.
— Чи можуть мешканці відмовлятися від послуг комунальних керуючих компаній?
● О. Кучеренко:
— Теоретично можуть. Наприклад, створюючи ОСББ. Так заощадять на вартості послуги, і надаватимуть їх значно якісніше, ніж комунальні керуючі компанії.
