Понад 2 тисячі декларацій зі згадкою криптовалюти подали наші посадовці за минулий рік. Це у понад два рази більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення, повідомляє сервіс моніторингу реєстраційних даних Опендатабот. За рік же таких звітів побільшало на 10%. Найактивніше криптовалюту декларують працівники Національної поліції (322 декларації), органів прокуратури (240) та судів (227). То чим можна пояснити збільшення кількості звітів зі згадкою цифрових грошей?
— Бачимо, що останнім часом держави запроваджують контроль за фінансовими операціями громадян, а банківська таємниця фактично скасована, — каже кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.— Банки вимагають підтвердження походження коштів, мету транзакцій і можуть заблокувати рахунок клієнта (часто з надуманих причин) або відмовитися проводити ту чи іншу операцію. Тому багато людей воліє відмовитися від розрахунків у національних валютах та використовувати криптовалюту для зберігання коштів та проведення транзакцій.
Коли відкриваєте рахунок у криптовалюті, то не треба проходити верифікацію, а отже, ви можете зберегти анонімність. Інформація про кошти та транзакції не потрапить до податкової. Ви переказуєте кошти також анонімно, не вказуючи імені отримувача, призначення платежу, не надаючи жодних документів для цього. Ніхто не заблокує ваш переказ та не буде вимагати якихось пояснень чи документів.
— Маю запитання до НАЗК: якщо ви взялися запобігати корупції, то чому не вимагаєте від декларантів пояснити джерело походження їхньої криптовалюти? — зазначає економіст Борис Кушнірук. — Ви ж перевіряєте, на які гроші посадовець придбав квартиру чи автівку. Криптовалюта — це такі самі активи. Чому чиновники не пояснюють, де її взяли?
І ще один аспект: наші посадовці розуміють, що життя непередбачуване: у будь-який момент тебе можуть упіймати на якійсь корупційній оборудці та заарештувати кошти. Але заарештувати криптовалюту технічно набагато складніше, ніж банківський рахунок. А вивести великі суми із криптогаманця підозрюваному чи звинуваченому в корупції значно легше, ніж із банківського рахунку.
— Як вважаєте, чому власників цифрових грошей побільшало саме серед працівників Нацполіції, прокуратури та судів?
● Б. Кушнірук:
— Ці три структури найбільш корумповані. До речі, уже відомі випадки, коли працівникам правоохоронних органів давали хабарі саме у крипті. Для прикладу, нещодавно САП і НАБУ оголосили підозру представникові Держприкордонслужби, який передав правоохоронцеві хабар у криптовалюті на суму, еквівалентну 355 тисячам доларів.
● О. Хмелевський:
— Інформація про рахунки у криптовалюті та їх власників не є відкритою, тож не відомо, скільки насправді українські держслужбовці мають таких активів. І чи їх найбільше саме у працівників Нацполіції, прокуратури та судів.
Держслужбовці декларують активи у криптовалюті лише задля того, щоб у майбутньому пояснити свої придбання. Якщо когось із них запитають, на які кошти куплено будинок чи автівку, він пояснить, що мав криптовалюту, яку вказував у своїй декларації. Якщо запитають, звідки взялася криптовалюта, можна сказати, що “намайнив” (“майнінг” — видобуток криптовалюти за допомогою спеціального комп’ютерного обладнання. — Авт.), або хтось позичив. Однак перевірити цю інформацію буде неможливо. Певен, частка активів у криптовалюті в деклараціях держслужбовців надалі тільки зростатиме.
