Парламент ухвалив законопроєкт №9538 щодо вдосконалення порядку отримання, декларування та поводження з вогнепальною зброєю. Він дозволяє громадянам офіційно набути права власності на знайдену та незареєстровану зброю.
— З перших місяців повномасштабної війни наші співвітчизники здобули право використовувати вогнепальну зброю та інші види озброєння для відсічі й стримування російської агресії, — коментує Зоя Вовк, начальниця відділу комунікації Черкаського обласного управління поліції. — У зв’язку з цим постала потреба впорядкувати правила поводження зі зброєю, а також — надати право цивільним особам задекларувати її для законного користування. Йдеться не тільки про ворожі трофеї, а й про зброю та боєприпаси, втрачені нашими воїнами під час боїв. Ці арсенали українці зможуть використовувати протягом часу дії воєнного стану та 90 днів після його завершення, але за умови, що така зброя задекларована. Надалі на неї можна буде набути вправо власності.
— Яким чином можна буде задекларувати зброю?
— Будь-яка цивільна особа, котра знайшла вогнепальну зброю або боєприпаси до неї, повинна негайно про це сповістити правоохоронців. А потім протягом упродовж 24 годин передати арсенали до поліції для декларування чи вказати місце їх знаходження для подальшого вилучення.
— Чи вся зброя підлягає декларуванню?
— Задекларувати можна тільки бойовий пістолет, автомат, мисливський карабін та деякі інші види зброї. Виняток становлять кулемети, гранатомети, міномети, вогнемети, переносні зенітно-ракетні комплекси та зброя калібру понад 12,7 і гладкоствольна — калібру більш як 23 міліметри.
— Яку відповідальність передбачено за незадекларовану зброю?
— Носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу карається позбавленням волі від трьох до семи років.
— Чи багато громадян зважаться декларувати трофейну зброю? Як гадаєте?
— Українці мають на руках близько 5 мільйонів одиниць зброї, значна частина якої необлікована, — зауважує Віталій Коломієць, радник Української асоціації власників зброї. — Не думаю, що після ухвалення цих змін громадяни масово почнуть реєструвати зброю, особливо трофейну. Адже одразу після декларування вона переходить у власність держави, хоча й перебуватиме в користуванні особи. І лише через три місяці після завершення воєнного стану особа зможе набути на неї право.
От уявіть ситуацію. Скажімо, з початку війни на прифронтових територіях більшість наших співвітчизників у той чи інший спосіб придбали зброю для самозахисту. Наприклад, купили автомат вартістю 300 — 500 доларів. Якщо його задекларують, то він стане державною власністю. Зрозуміло, що таку зброю ніхто в поліцію не понесе і реєструвати не буде. Та й місячники добровільної здачі зброї, які до війни регулярно проводилися в Україні, свідчать, що люди неохоче розстаються зі своїм арсеналом. До цього їх треба заохотити так, як, скажімо, це зробили в Австралії після Другої світової війни. Там за рік держава викупила в населення 600 тисяч одиниць зброї. А якби проводили місячники добровільної здачі зброї за методом українських правоохоронців, то протягом року змогли б вилучити щонайбільше тисячу стволів.
На мою думку, варто було би оголосити амністію за незаконне зберігання зброї. А потім викупити її в населення, провести перевірку такої зброї. Після цього люди за отримані гроші могли б її знову придбати. Західні партнери не відмовили б у фінансуванні такої кампанії.
