Якось я поїхав з друзями до Львова на вікенд. Там у мене поцупили телефон. Щоб зв’язатися з другом, номер телефону якого я знав напам’ять, мені довелося декілька годин просити перехожих позичити свій мобільний. Ніхто не погоджувався. З одного боку, я розумів чому — люди боялися, що я хочу вкрасти їхній телефон. Водночас не йняв віри: невже рівень довіри між людьми настільки низький, що вони не готові допомогти в такій ситуації?.. Щоб зрозуміти справжні мотиви поведінки людей, я з колегою вийшов на вулиці Львова для соціального експерименту.
Ми вирішили просити позичити телефон поодинці. За легендою, мобільник розрядився, а дзвінок потрібно зробити терміново.
ТЕЛЕФОН ПРОСИТЬ ДІВЧИНА
“Доброго вечора! Ви б могли дати мені телефон, щоб я подзвонила мамі? Мій розрядився”, — кажу молодику, який гуляє з собакою.
“Привіт!” — бадьоро відповідає він і протягує смартфон. Ого, яка удача! Розповідаю хлопцю про соціальний експеримент.
“Я завжди радий допомогти. Різне може трапитися. До того ж навряд чи хтось вкраде мій телефон, коли я гуляю з собакою”, — сміється 26-річний Петро Царук.
Йду далі. Звертаюся з аналогічним проханням до бабусі, яка сидить на лаві. Вона каже, що її телефон забрали внуки, і вона нічим не може допомогти. Та, дізнавшись, що я — журналістка, а вона — учасниця експерименту, зізнається: мобілка — в сумочці. Просто пані Марія перелякалася, що я поцуплю її телефон.
“Недобросовісних людей багато, — каже 70-річна пенсіонерка. — Знаєте, після 90-х я мало кому довіряю”.
Далі я підходжу до молодої жінки, яка теж гуляє з крихітною собакою. На прохання здійснити дзвінок жінка реагує порцією питань.
“А куди ви хочете дзвонити? А звідки ви?” — питає 36-річна Уляна. Зрештою, після тривалого допиту, жінка таки дає свій телефон. Дізнавшись, що це експеримент, зітхає з полегшенням.
“Років п’ять тому в мене поцупили телефон у Києві. Треба було терміново подзвонити чоловікові. Тоді мені допомогла інша жінка, бо деякі чоловіки зголошувались дати мобілку, якщо я “скрашу іхній вєчер”. Тому, коли якась дівчина просить телефон, завжди даю. Але при цьому ставлю запитання, щоб переконатися, що вона не обманює мене”, — каже жінка.
Років п’ять тому в мене поцупили телефон у Києві. Треба було терміново подзвонити чоловікові. Тоді мені допомогла інша жінка, бо деякі чоловіки зголошувались дати мобілку, якщо я “скрашу іхній вєчер”.
За вечір я просила допомоги в 16-ти людей, тільки 4 з них не дали мені телефона.
ТЕЛЕФОН ПРОСИТЬ ХЛОПЕЦЬ
Бачу жінку з дитиною. На прохання дати телефон вона дивиться скоса та пригортає дитину до себе. Коли я розповідаю, що це соціальний експеримент, пояснює: “Я просто злякалася, що ви заберете телефон, що тоді робитиму?” — каже 30-річна Ксенія.
Підходжу до дідуся, який крокує з торбинкою у руках.
“Чи могли би дати мені свій телефон на хвилинку? Мій розрядився”, — кажу. “У мене немає часу”, — відповідає чоловік і... просто втікає.
Зрештою, мені відмовляють не раз і не два. А ось 43-річний Андрій, одягнений у військову форму, погоджується допомогти: “Навряд чи хтось наважиться красти мобілку в такого, як я”, — каже він.
Далі прошу телефон у молодої дівчини. Вона ігнорує мене. Аж раптом хлопець, що проходить повз і чує моє прохання, сам пропонує свій телефон. Це — Євген, десятикласник. Йде додому від репетитора. Каже, що сам неодноразово просив людей позичити телефон.
“Якось я хотів подзвонити мамі, яка чекала мене на автовокзалі, і сказати, що затримався у школі. Та мобілку десь забув. Просив людей позичити телефон, але ніхто не погодився. Мама тоді добряче перенервувала”, — каже Євген.
Дідусь, якого зустрічаю за рогом, тримає у руках мобілку. Та, почувши моє прохання, ховає її. “Знаємо ми ваше “подзвонити”, потім телефон здасте в ломбард, а на мене ще й кредит повісять”, — обурено відповів чоловік.
Загалом, з 16 людей мені допомогли лише 5: троє чоловіків та дві жінки.
ВИСНОВОК
Ми не закликаємо вас ділитися мобілкою з незнайомцями, адже, як зауважили наші герої, буває різне — її можуть просто поцупити. Водночас, якщо ви бачите людину, яка потрапила в таку халепу, спробуйте їй допомогти: наприклад, якщо це дитина, то попросіть її продиктувати номер батьків і зателефонуйте їм самі. Якщо це доросла людина, яка викликає у вас сумніви, порадьте їй звернутися у найближче кафе (там, принаймні, є камери спостереження, які в разі чого допоможуть знайти грабіжника). Будьте добрими, але завжди обачними!
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про cекрети щастя, здоров’я і довголіття від 88-річного лижника
