Набрали чинності зміни до закону “Про судоустрій і статус суддів”. Вони, зокрема, передбачають скасування інституту нарадчої кімнати в цивільних, адміністративних і господарських справах.
— Поняття “нарадча кімната” було визначене законодавством як спеціально обладнане для ухвалення судових рішень приміщення, — каже адвокат Ігор Тетеря. — На практиці ж часто-густо суддя лише проголошував, що виходить до нарадчої кімнати, і залишався в залі судових засідань чи в кабінеті. Натомість його покидали сторони, яких згодом запрошували для проголошення судового рішення. На думку авторів закону, інститут нарадчої кімнати не захищав від впливу на прийняття судового рішення, не забезпечував здійснення ефективного правосуддя в розумні строки. Власне кажучи, обговорення та ухвалення судового рішення може відбуватися у будь-якому належному приміщенні суду з дотриманням усіх правил.
— Нарадча кімната — це атавізм, який не притаманний сучасним процесуальним кодексам, що діють у європейських країнах, — каже Олена Овчаренко, експертка з питань з судівництва Центру політико-правових реформ. — І добре, що цей інститут скасували. Тим паче що на сьогодні лише 22% судів, за даними Державної судової адміністрації, були обладнані такими кімнатами.
— Які ще зміни зроблено у згаданому законі?
О. Овчаренко:
— Відтепер суддю можна притягти до адмінвідповідальності за розголошення таємниці, яка охороняється законом, зокрема таємниці ухвалення судового рішення. Або ж інформації, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні.
Також передбачено, що написання повної ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п’ять днів від дня проголошення скороченої ухвали — вступної та резолютивної частин. Такі зміни стосуються всіх інстанцій, від першої до апеляційної.
Чи ці зміни пришвидшать розгляд справ у судах? Важко сказати. Адже на оперативність правосуддя впливають й інші фактори. Передовсім достатня кількість суддів та належні умови в судах. А з цим у нас проблеми. Наприклад, у Харківському апеляційному суді на сьогодні є 12 суддів замість 56, у Сумському апеляційному — 4 судді замість 24. Одному судді місцевого суду в обласному центрі за рік надходить близько тисячі справ. Це дуже багато.