Учителі скаржаться: нині багато говорять про булінг щодо дітей, але надто мало звертають увагу на те, як від цькування страждають самі педагоги. Дехто з них не витримує знущань і звільняється, а хтось продовжує працювати в пекельних умовах.
Ларисі Боднарчук — 53 роки, у неї — 30-річний педагогічний стаж. Жінка викладає англійську мову і є вчителем вищої категорії. У 1995 році стала працювати в Щербанівському ліцеї, що на Полтавщині. У 2019-му тут обрали нового керівника. І з того часу, каже пані Лариса, її робота стала значно важчою.
“Спершу адміністрація ліцею вирішила відібрати у педагогів учительську. Наші 40 квадратних метрів віддали трьом бухгалтерам і тендеровику. Вчителів розмістили у комірчинах, які ми облаштовували за власний кошт. Дехто вклав у ремонт цих кабінетів десятки тисяч гривень, — обурюється педагогиня. — Наприклад, я змогла облаштувати нове робоче місце за 27 тисяч гривень”.
За словами Лариси Боднарчук, учителів також змушували своїм коштом купувати обладнання для школи, а тим, хто був проти, погрожували звільненням. “Купували різне — від декорацій для клумб до лавок на території школи, — каже педагогиня. — Ми вирішили поговорити з директоркою про ці побори. А вона сказала, що звітувати перед колективом не зобов’язана. Невдовзі ж до нас прийшов голова сільради і став
мене принижувати, кажучи: “Ти тут — ніхто!”
Ми спробували поспілкуватися з керівницею Щербанівського ліцею про оприлюднені педагогинею факти. Слухавку за номером телефону директорки, який знайшли на офіційному сайті школи, підняв чоловік, працівник навчального закладу. Після пояснень про мету дзвінка передав слухавку жінці, найімовірніше, директорці. Жінка ж на наші запитання встигла сказати лише протяжне “Ой, бл...дь” — і дзвінок обірвався. Наступні спроби відновити зв’язок були безуспішними.
УЧЕНЬ ПОСЛАВ ТУДИ, “ДЕ СОНЦЕ НЕ СВІТИТЬ”
45-річна Олена Ващук із Хмельниччини каже, що вже три роки страждає від цькування з боку учнів.
“У мене 20 років стажу, — розповідає Олена Максимівна. — Впродовж тривалого часу пропрацювала у рідному селі, але через скорочення довелося шукати нову роботу. Вона знайшлася у сусідньому селі — директор школи запропонував вести українську мову та літературу й англійську в старших класах. Я радо погодилася. З вакансіями вчителя у нас — важко. Втратиш роботу — і можеш їхати в Польщу на полуницю”.
Але невдовзі в педагогині почалися конфлікти з учнями. “Коли прийшла до 9 класу, щоби провести урок англійської, то частина дітей ховалася під партами, інші ходили по класу, вмикали музику на смартфонах, лаялись. Вгамувати їх було несила, — каже пані Олена. — А якось під час уроку хлопець став нецензурно висловлюватися щодо свого однокласника. Навіть намагався його задушити. На прохання заспокоїтися запропонував мені піти туди, де сонце не світить... Я вирішила покликати завуча та директора. Але діти сиділи мовчки рівно доти, доки в класі перебувало керівництво школи, а потім знову стали чубитися”.
Частина дітей ховалася під партами, інші ходили по класу, вмикали музику на смартфонах, лаялись. Вгамувати їх було несила.
Шокує Олену Максимівну не лише поведінка учнів, а й їхніх батьків. “Якось я помітила, що одна дитина систематично ховала підручники та зошити, аби нічого не робити під час уроку. Тож написала зауваження у щоденник, — розповідає вчителька. — Опісля у школу прийшла мама учня і кричала, що я таким чином принизила її дитину...”
“ТИ ЩО, ЗІРКА?!”
3 вересня 2003 року Ольга Халепа стала працювати в Яковлівському ліцеї, що на Харківщині. У 2016 році директоркою закладу стала її колишня учениця, і саме тоді, каже пані Ольга, її професійне життя стало нестерпним.
“Почалися цькування на педрадах, де директорка привселюдно могла сказати: “Ти що, зірка? Чого ти висовуєшся? Тебе занадто багато”, — розповідає педагогиня. — А ще вона робила все, аби усунути мене від шкільної виховної роботи — не дозволяла проводити конкурси, організатором яких я була багато років. Зрештою мені довелося звільнитися”.
Тим часом Юлія Вакуленко, ексдиректорка пані Ольги, каже — у будь-якому конфлікті винні обидві сторони. І в цьому теж. “Ольга Халепа не раз створювала фейкові сторінки у соцмережах та поливала через них мене та мою сім’ю брудом, — каже Юлія Вакуленко. — А ще часто говорила, що я не відповідаю займаній посаді”.
До речі, Юлія Вакуленко із цієї школи теж звільнилась.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як чернігівчанка самотужки навчилась створювати стильні головні убори
