Прем’єр Денис Шмигаль заявив: “Зазначене підвищення потребуватиме значних додаткових видатків з бюджетів усіх рівнів, що під час воєнного стану проблематично, оскільки всі власні надходження бюджету держава спрямовує на потреби Сил безпеки та оборони”.
У петиції, яка набрала понад 25 тисяч голосів, йшлося про те, щоб підвищити заробітну плату педагогічним працівникам до рівня європейських країн — 1000 — 1500 доларів США на місяць (це приблизно 41,5 — 62 тисячі гривень). Бо вчителі нині перевантажені, ця професія дуже відповідальна, в освітній сфері велика плинність кадрів, а у країні — високий рівень інфляції. Та чи справді влада нині не має можливостей підвищити рівень оплати праці педагогів?
— Всі надходження українського бюджету йдуть на армію, а решту витрат, зокрема й зарплати вчителів, покривають коштом міжнародних партнерів. Тому підвищення оплати праці педагогів — непросте питання, — каже засновниця ГО “Смарт освіта” Іванна Коберник. — Водночас проблема в тому, що в нас зарплата вчителів базується на Єдиній тарифній сітці. Підвищити зарплату лише педагогам непросто, бо до тарифних розрядів прив’язані зарплати інших бюджетників. Уряд спробував пом’якшити ситуацію доплатами вчителям у розмірі 1300 гривень (до оподаткування), з вересня має бути 2600 гривень. Але таке рішення наразилося на критику і знайшло мало розуміння. Політичної ж волі піти на реформування оплати праці педагогів і відв’язати її від тарифних розрядів поки що не бачу.
— Справді, пенсіонери, педагоги, лікарі нині перебувають на утриманні Заходу, — додає заслужений вчитель України Віктор Громовий. — Але тягар війни має бути розподілений на всіх. Чомусь у Міносвіти зарплати зростають, а у вчителів — ні, хоч їм постійно вигадують додаткове навантаження на кшталт нової системи оцінювання учнів.
— В українських учителів найнижчі зарплати в Європі і нижчі за середню зарплату в Україні, — зауважує експерт із соціальних питань Андрій Павловський. — Дивно чути заяви Кабміну про те, що підвищити ставки неможливо. Бо зарплати самих урядовців торік зросли не на 5% і не на 10%, а на 60% та сягнули середнього показника у центральних держорганах — 62 тисячі гривень. У Мінекономіки, Мінфіні зарплати ще вищі. Для прикладу, середня зарплата чиновників у Національному банку — 85 тисяч гривень на місяць. Не кажу вже про всілякі наглядові ради державних підприємств-монополій, де зарплата сягає сотень тисяч гривень.
— То на скільки менше заробляють наші педагоги від педагогів у Європі? Якого розміру мала б бути зарплата українського вчителя?
● А. Павловський:
— У Польщі зарплата вчителя вища, ніж у нас, у три рази (приблизно 4000 злотих), у Німеччині та Франції — у дванадцять разів (3000 євро), в Австрії та Данії — у шістнадцять разів (4000 євро). Зрозуміло, в Європі і ціни вищі, тому там платять більше. Але в Європі й освітян цінують більше. До слова, у нас мізерні зарплати і у викладачів вищої школи. В Україні середня зарплата доцента, тобто кандидата наук, — 14 тисяч гривень, а професора, доктора наук, — 20 тисяч. Погодьтеся, це сміховинні суми!
Після значного підвищення цін, коли буханець хліба коштує 40 гривень, учителям треба обов’язково підвищувати зарплату. Хоча б у півтора чи у два рази. А не на тисячу чи дві, які нині кидають із панського столу.
● І. Коберник:
— Не вважаю коректним порівняння українських зарплат із зарплатами в ЄС, де немає війни і зовсім інша культура сплати податків. Але було б добре, якби наші вчителі нині отримували зарплату бодай на рівні середньої в Україні, а це 20 — 22 тисячі гривень. Бо середня зарплата вчителя — 12 тисяч гривень. Це дуже сумно і несправедливо.
— Які ризики виникають через низьку оплату роботи педагогів?
● А. Павловський:
— За період з 2021-го по 2024 рік кількість учителів в Україні зменшилась на 12,5%, тобто освітня галузь втратила 56 тисяч педагогів. Передовсім — через мізерні зарплати. Молодь не йде працювати до шкіл, особливо до сільських. Нині там, як правило, залишаються люди пенсійного або передпенсійного віку, які вчителюють на ентузіазмі й не можуть покинути цю професію, бо віддали їй усе життя. Ще декілька років такої ситуації — і наших дітей нікому буде навчати.
● І. Коберник:
— Справді, вчителі звільняються через неможливість вижити на нинішню зарплату. До школи не йдуть працювати молоді фахівці, бо зарплата вчителя-початківця — 6 тисяч гривень. Нині в Україні понад 30% учителів передпенсійного та пенсійного віку. Їхній відхід із професії потягне за собою зростання дефіциту кадрів в освіті.
● В. Громовий:
— З освіти тікають усі, хто має куди втекти. Дехто каже вчителям, мовляв, чому нарікаєте, самі ж обрали цю професію і погодилися працювати на таку зарплату. Ні, ніхто з нас не таке не погоджувався. У старому законі про освіту зарплата вчителя була гарантована на рівні, не нижчому за середню зарплату у промисловості, а в новому — на рівні трьох мінімальних зарплат або 24 тисячі гривень на сьогодні. Але ж біда в тому, що ніхто цього закону не виконує.
