Торік в Україні було зареєстровано 150,21 тисячі шлюбів, що на 19,3% менше, аніж у 2023-му. А кількість розлучень зросла на 42,2% — до 34,29 тисячі. Про це свідчить звіт про державну реєстрацію актів цивільного стану Міністерства юстиції. Також, за даними відомства, рівень смертності минулоріч майже втричі перевищив народжуваність. Про що свідчать ці цифри?
— Почнімо з того, що у перший рік повномасштабного вторгнення багато пар, які до того перебували у стосунках, вирішили зареєструвати шлюб. Тоді ж знизився показник розлучень. Для порівняння: у 2021 році в Україні було зареєстровано 214 тисяч шлюбів та майже 30 тисяч розлучень, тоді як у 2022 році кількість шлюбів зросла до майже 223 тисяч, а кількість розлучень зменшилася до 17,89 тисячі, — каже Людмила Слюсар, старша наукова спiвробiтниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України. — Водночас відбулась велика еміграція з гендерним перекосом — багато жінок виїхало, чимало пар не витримує перевірку відстанню. До того ж довготривала війна завжди призводить до збільшення кількості розлучень — це світовий досвід. Постійний стрес провокує конфлікти у сім’ях. Відтак у 2023 році показник розлучень почав збільшуватись, а торік став ще вищим.
Зауважу, що під час воєнного стану ми можемо лише констатувати тенденцію про збільшення кількості розлучень і спиратись на дані про кількість розірваних шлюбів, які відбуваються через центри реєстрації актів цивільного стану. А якщо в сім’ї неповнолітні діти чи конфлікт інтересів, розлучення відбувається через суд. До 2021 року кількість таких розлучень становила майже 70% загальної кількості розірваних шлюбів. На сьогодні Держстат не надає такої статистичної інформації, а Мін’юст фіксує лише випадки, коли люди звертаються за свідоцтвом про розлучення (переважно достатньо рішення суду, але в певних випадках звертаються за свідоцтвом до РАЦСу). Тож загальний показник розірваних шлюбів в Україні вищий за оприлюднені дані.
У післявоєнні часи кількість розірваних шлюбів, ймовірно, також збільшуватиметься, зокрема через те, що адаптація ветеранів доволі складний процес, що може впливати на сімейні стосунки.
І ще одне. Традиційно під час високосних років (яким був 2024-й) відбувається спад шлюбності, тоді як наступний після високосного рік зазвичай стає компенсаторним. Тож цьогоріч можна очікувати на збільшення кількості зареєстрованих шлюбів.
— Торік було зареєстровано 495,09 тисячі смертей, що майже утричі перевищило кількість народжень.
— Показник смертності, на жаль, може бути ще більшим. Зокрема через те, що наразі немає інформації про усіх безвісти зниклих, — пояснює Світлана Аксьонова, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України. — А от якщо порівнювати минулорічну кількість народжених українців (176,78 тисячі) із показником 2023 року (187,387 тисячі), то відбулось зменшення на 5,7%. Тоді як у 2023 році зниження рівня народжуваності порівняно з 2022 роком становило аж 9%. Тож торік темпи зниження народжуваності сповільнились — це позитивний аспект!
Загалом українці почали адаптовуватись до ситуації у країні, багато жінок вирішили більше не відкладати материнство, а народжувати. Зокрема, до цього підштовхує втома від очікування покращення ситуації, ще й бунтівний характер: українці прагнуть відчути батьківство й материнство наперекір усьому. До того ж пологові будинки вже обладнані укриттями, де під час тривог жінки народжують.
Можливо, наступного року темпи зниження рівня народжуваності будуть ще меншими. Усе залежатиме від того, скільки триватиме війна. Що довше ситуація не змінюватиметься, то більше сімей обмежуватиметься народженням лише однієї дитини. Це, звісно ж, не сприятиме відтворенню населення у країні. Чимало пар зараз відкладає народження дитини, але можна сподіватись, що у повоєнні роки вони змінять позицію і це дасть поштовх до підвищення рівня народжуваності. Якщо на заваді цьому не стане вік, хвороби, поранення, втрата на війні близької людини, з якою були плани народити дитину.
