На початку серпня набули чинності зміни до закону “Про платіжні послуги”, які дають зелене світло системі відкритого банкінгу — open banking. Вона дозволить фінансовим установам за згодою клієнта обмінюватися інформацією про рахунки, транзакції та інші операції.
— Чимало власників банківських карток використовують Google Pay або Apple Pay, тобто платіжний гаманець, у якому їхні картки. Відкритий банкінг дуже подібний до цих гаманців. Але в open banking, крім банківських рахунків, буде інформація про залишки на цих рахунках, а також історія фінансових операцій, — пояснює директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов. — Уявімо, у вас відкрито декілька рахунків у різних банках. Щоби переглянути баланс за цими рахунками чи здійснити з ними операції, ви змушені заходити в застосунок кожного окремого банку. Відкритий банкінг дозволить вам передавати таку інформацію іншому банку й здійснювати потрібні платежі — погашати кредити, оплачувати компослуги тощо.
Такий інтерфейс буде дуже корисним і фізичним особам, і бізнесу, який зможе простішим способом керувати кредиторською і дебіторською заборгованістю. Зауважу, що загалом мобільним банкінгом (не лише платіжними гаманцями, а й банківськими застосунками) в Україні нині користується понад 20 мільйонів людей.
— Для open banking з’явиться спеціальний застосунок чи ми зможемо проводити такі операції у додатках, які вже маємо від різних банків?
— Це залежить від того, як фінансова установа захоче надавати ці послуги. Якщо ваш банк воліє самостійно робити це, то зобов’язаний звернутися до НБУ, щоб отримати додаткову ліцензію — тоді у вашому застосунку від цього банку з’явиться розділ “Відкритий банкінг”. А третя сторона може створити власний застосунок, у якому клієнт матиме доступ до інформації про свої рахунки в різних банках і з якого зможе ними керувати.
— Про яку третю сторону йдеться? Хто, крім банків, може отримати з нашої згоди доступ до рахунків?
— Це установи, які займаються електронною комерцією, добре відомі українським користувачам: Rozetka Pay, NovaPay, iPay, Portmone й інші. Загалом в Україні більше як 20 компаній такого типу надають послуги з агрегації рахунків та керування підписками. Якщо вони хочуть стягувати інформацію до себе і допомагати клієнтові через свій інтерфейс (це може бути не лише через застосунок, а й через вебпортал) робити платежі, то також повинні отримати ліцензію на відкритий банкінг.
— А коли запрацює відкритий банкінг?
— Впровадження відкритого банкінгу буде поступовим. Нацбанк дав надавачам платіжних послуг п’ять місяців на те, щоб адаптувати свою діяльність відповідно до нових вимог. Думаю, у першому кварталі 2026 року деякі банки вже почнуть надавати клієнтам послуги з відкритого банкінгу, а в другому кварталі “підтягнеться” решта фінансових установ.
— Чи з появою такої новинки не збільшаться ризики витоку даних про наші фінансові операції?
— Як я уже зазначив, українці звикли користуватися гаманцями Google Pay та Apple Pay — і в телефоні, і в комп’ютері, і в планшеті, і в смартгодиннику. Суттєвих відмінностей у функціоналі платіжних гаманців та відкритого банкінгу немає. Тож і основна вимога безпеки не зміниться, а саме — ніколи не передавати своїх фінансових реквізитів стороннім особам чи сервісам.
