Доволі часто при розгляді цивільних справ суди ухвалюють заочні рішення. Чи може статися так, що людина навіть не буде знати про проведення судового засідання без її участі, не зможе відстояти свої законні права й отримає вердикт далеко не на свою користь?
— Про це хвилюватися не варто, — коментує суддя-спікерка райсуду міста Суми Ганна Шелєхова. — Заочне рішення може бути ухвалене лише за умови, якщо особа належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, але на засідання не з’явилася, на позовну заяву не подала ні відзиву, ні заперечень, а позивач не проти такого вирішення справи.
— У яких справах виносяться заочні рішення?
— Найчастіше подібні рішення виносяться за позовами банків про стягнення заборгованості за кредитними договорами, про розірвання шлюбу, визнання особи такою, що втратила право на користування житлом, стягнення заподіяної шкоди тощо. Тобто в більшості випадків, коли відповідач ігнорує судові виклики.
— Протягом якого часу можна оскаржити заочне рішення?
— Заяву про перегляд можна подати протягом 30 днів з дня його проголошення. Письмову заяву про перегляд заочного рішення необхідно подати до того суду, який його ухвалив. У ній слід зазначити обставини, що свідчать про поважність причини неявки та причини неподання відзиву. Також треба долучити докази, якими відповідач обгрунтовує свої заперечення.
— Чи потрібно сплачувати судовий збір і в якому розмірі?
— При подачі заяви про перегляд заочного рішення судовий збір сплачується обов’язково. У 2020 році він становить 420 гривень 40 копійок.
— У якому разі суд може призначити нове судове засідання?
— Заява розглядається на засіданні за участю всіх учасників провадження. Перешкодою для цього не може стати відсутність осіб, які були належним чином повідомлені. За наявності належних доказів суд скасовує заочне рішення і призначає справу до нового розгляду в звичному режимі.
— Що робити, якщо таку заяву суд не задовольнить?
— У такому випадку заочне рішення може бути оскаржене до апеляційної інстанції протягом 30 днів з дати внесення ухвали про залишення заяви щодо перегляду заочного рішення без задоволення.
— Як свідчить судова практика, чимало винесених заочних рішень скасовують в апеляційній інстанції через порушення правил виклику до суду, — зауважує адвокат Ігор Тітов. — Найпоширенішою є ситуація, коли листоноша приносить повістку, а вдома нікого немає. Тоді залишає її на поштовому відділенні, а адресату надсилається повідомлення про надходження рекомендованого листа. Якщо протягом трьох днів ніхто не з’являється за повісткою, то вона автоматично повертається до суду і призначається заочний розгляд справи. Деякі суди навіть не пробують повторно надсилати повістку або вживати інших заходів щодо розшуку і виклику на засідання учасників процесу. А людина в цей час може перебувати в лікарні чи поїхати на відпочинок.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому відбійники на наших дорогах небезпечні для життя
