Українські волонтери дбають про те, аби військові, які не вживають тваринну їжу, мали чим харчуватися на фронті.
“Людині, яка тривалий час була на рослинному раціоні, не лише ментально, а й фізично надзвичайно важко переходити на стандартний армійський раціон, його організм не сприймає”, — каже Анастасія Зареченськова, активістка ГО “Кожна Тварина”.
“На державному рівні військовослужбовців, на жаль, не забезпечують веганськими харчами, — веде далі активістка. — Ніхто не рахував, скільки веганів служить у ЗСУ. Але їх чимало, судячи з голосів, які зібрала петиція “Про введення вегетаріанських та веганських сухих пайків для ЗСУ”.
Ініціатор цієї петиції, Петро Павло — військовослужбовець ЗСУ, веган, каже, що як і люди, які не можуть уявити собі життя без м’яса, в армії служать і такі, що не можуть змусити себе їсти вбитих тварин.
“Загальна ж армійська кухня — це супи та борщі з м’ясом. Каші, макарони — коли як пощастить. У теперішньому сухпайку ЗСУ з рослинної їжі — лише цукор, чай і галети. Але “де дістати поїсти” — це не зовсім те, чим повинні займатися військові. Для аграрної країни не бачу ніяких перешкод забезпечити військових усім тим, чого вони потребують”, — каже Петро Павло.
І СИР ТОФУ, І БОБИ, І СОЄВЕ М’ЯСО
Що ж їдять бійці-вегани? Щоб з’ясувати це, я прийшла у ГО “Львівська веганська кухня”. Тут кипить робота. Кипить буквально і в переносному сенсі: з кухні долинають апетитні запахи. На поличці вишикувалися щойно спечені кексики, а паралельно волонтери пакують спеціальні посилки — на передову.
Керівниця організації Марта показує те, що лежатиме в них: “Ось, бачите, рослинний сир тофу, консервовані боби, “сухий борщ”, соєві снеки зі спеціями. А це — протеїновий батончик ручної роботи. Ідея виробляти його виникла випадково, коли з гуманітарною допомогою отримали приблизно 20 кілограмів фініків, інжир і горіхи. Ми купили потужну м’ясорубку й тепер виготовляємо до ста таких батончиків щотижня. Собівартість солодкого смаколика — майже вдвічі нижча, ніж якби ми купували аналогічний у магазині. А в кожному батончику — цілих шість грамів рослинного протеїну (на день людина має з’їдати не менш як 30 грамів білка). Ще відправляємо на передову сухе рослинне молоко. І соєве м’ясо, крупи для тих бійців, які мають можливість готувати”.
Марта із сестрою Оксаною організували волонтерську кухню з перших днів повномасштабної війни, щоб годувати гарячою рослинною їжею бійців тероборони, яким потрібні були саме веганські опції, налагодили контакти з постачальниками продуктів, благодійниками. Згодом почали готувати й для переселенців, збирати сухпайки з веганською їжею на фронт.
До речі, продукти — українські, за винятком хіба консервованих бобів.
