В умовах шаленої інфляції дедалі більше українців задумується, як зберегти свої заощадження від знецінення. У попередні роки люди активно розміщували кошти на гривневих депозитах, адже банки пропонували доволі привабливі відсотки і можна було навіть непогано заробити. Але цьогоріч усе змінилося.
Хоча минуло вже пів року з моменту підвищення облікової ставки НБУ з 10% до 25% річних, середні ставки за депозитами у гривні у банках становлять 11 — 12% річних. При цьому великі банки приймають у населення гривні під 4,5 — 6% річних, що у декілька разів нижче рівня інфляції. До прикладу, у жовтні зростання споживчих цін пришвидшилося у річному вимірі до 26,6%.
То чому банки не підвищують ставки за депозитами?
— Щоб платити вкладникам більші відсотки, банк повинен ці відсотки заробляти, — каже керівник аналітичного відділу Міжнародної академії біржової торгівлі Андрій Шевчишин. — А ось із цим якраз великі проблеми. Економіка обвалилася, кредитний ринок завмер. В умовах мирного часу банки кредитували клієнтів і за рахунок цього покривали виплати за депозитами, ще й заробляючи 3 — 4% на різниці між кредитними і депозитними ставками. Тепер кредитування майже припинилося.
Сьогодні банки мають великі проблеми з виконанням кредитних зобов’язань боржників. Вочевидь, якщо бізнес зруйнований, то він не має можливості платити не те що тіло кредиту, а й відсотки. Навіть держава домовляється із західними інвесторами про відстрочення платежів. То що вже казати про внутрішній бізнес?!
Як наслідок, спостерігаємо відплив коштів населення з банків, вклади його у строкові депозити в гривні з початку року зменшилися на 10% — до 180,5 мільярда гривень.
— А чому одні банки пропонують 11% — 16% і більше відсотків за гривневими депозитами, а інші — лише 4 — 6%?
— Низькі ставки встановили зазвичай великі державні установи, як-от “Приватбанк” чи “Ощадбанк”, — розповідає фінансовий аналітик ICU Михайло Демків. — Через них йде великий обсяг виплат військовим. Завдяки цьому вони і так мають непоганий прибуток.
У дрібних банках ситуація складніша. Люди остерігаються зберігати там кошти, тому ті залучають дороге рефінансування від НБУ. Тож такі банки зацікавлені у грошах населення і, відповідно, тримають ставки доволі високими (у деяких вони становлять 16 — 19% річних. — Авт.).
За даними НБУ, найбільші обсяги вкладів українці тримають на поточних банківських рахунках — понад 647 мільярдів гривень, 415,5 мільярда з яких — у національній валюті. Регулятор прагне, щоб більшу частину цих коштів населення розміщувало не на поточних рахунках, а на строкових депозитах.
— Чому?
● М. Демків:
— Більшість українців, які мають заощадження, купують сьогодні або долари, або товари довгострокового вжитку (техніку, будматеріали та інше). Це ще більше розкручує інфляцію і тисне на валютний ринок. Якби ставки за гривневими депозитами були хоча б у межах 25%, то люди охочіше б спрямовували туди кошти.
Як мені відомо, НБУ хоче змінити деякі правила регулювання резервів. Якщо це станеться, то у банків з’явиться стимул залучати гроші населення на строкові депозити під вищі відсотки.
— З 21 жовтня НБУ дозволив купівлю безготівкової валюти за курсом регулятора з подальшим її розміщенням на строковий депозит у банку. Але після закінчення строку вкладу валюта має бути продана за офіційним курсом. За перші два тижні дії цієї схеми українці придбали лише 9 мільйонів доларів. Чому так мало?
● А. Шевчишин:
— В умовах жорсткого регулювання ринку та прив’язки конвертаційного курсу до офіційного привабливість такої пропозиції справді невисока. Адже люди розуміють, що може бути, наприклад, ситуація, коли готівковий курс долара зростатиме, а НБУ, виходячи з економічної доцільності, не змінюватиме офіційного курсу, який наразі становить 36,6 грн/$.
● М. Демків:
— Багато хто очікував зниження офіційного курсу гривні ще цього року. Але наразі валюти з-за кордону надходить багато. Тому, вочевидь, девальвація переноситься на 2023 рік. Навіть Кабмін у бюджеті на наступний рік заклав розрахунковий курс на рівні 42,2 гривні за долар.
Тому населенню може сподобатися запропонована схема — придбання безготівкової валюти за курсом, близьким до офіційного (36,9 — 38 грн/$), із подальшим її розміщенням на тримісячний депозит. Щомісяця українці таким чином купують 200 мільйонів доларів. Йдеться насамперед про тих, хто боїться девальвації гривні, виходячи з того, що українська економіка руйнується через війну.