Президент підписав ухвалений парламентом закон №12178, згідно з яким замість МСЕКів з 1 січня запрацюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування людини, що складатимуться з практикуючих лікарів.
“Нова система дозволить зробити процес встановлення інвалідності зручним для людини та абсолютно прозорим. Для цього вже сформовано 1348 експертних команд, до яких увійшли понад 4300 лікарів, що працюватимуть у 286 лікарнях по всій Україні”, — зауважив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. Нагадаємо, МСЕКи ліквідували після низки корупційних скандалів та великої кількості “липових” інвалідностей. Але чи справді нова система мінімізує всі корупційні ризики? І як відбуватиметься оформлення інвалідності?
— Відтепер встановленням інвалідності займатимуться експертні команди з питань оцінювання повсякденного функціонування особи. Вони мають бути сформовані у кластерних або надкластерних закладах охорони здоров’я. Якщо ж у регіоні немає затвердженої спроможної мережі таких закладів, ці команди можуть бути сформовані в інших комунальних або державних лікарнях, залежно від потреби, — розповідає адвокатка Дар’я Тарасенко. — У кожному медичному закладі, що проводитиме оцінювання повсякденного функціонування особи, повинен бути складений перелік лікарів, які можуть бути членами експертних команд. Склад таких команд формується індивідуально для кожного оцінювання і має включати не менше трьох лікарів із цього переліку. До складу команди обов’язково має входити лікар-терапевт або профільний фахівець за основним захворюванням або ускладненнями. Після появи технічної можливості в електронній системі оцінювання склад експертних команд формуватиметься випадковим чином за допомогою електронної системи.
Зауважу, що до складу експертних команд не можуть входити лікарі, які раніше обіймали посади голів медико-соціальних експертних комісій, або ті, чиї дані внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, або мають судимість за будь-які умисні кримінальні правопорушення (крім випадків, коли судимість знята або погашена в установленому законом порядку).
— Як все відбуватиметься на практиці?
— Група лікарів оцінюватиме обмеження людини по здоров’ю в її повсякденному житті. Цей підхід відповідає сучасним стандартам розуміння інвалідності, які застосовуються в європейському суспільстві. Мета полягає не лише у визначенні інвалідності як першої, другої чи третьої групи, а в точному встановленні того, що людина може робити, а що — ні через тимчасові або постійні порушення здоров’я, — пояснює Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров’я (UHC) і ексзаступник міністра охорони здоров’я. — Ще одна важлива зміна — цифровізація процесу. Дані оглядів, висновки лікарів, рішення комісії будуть вноситися в електронну систему охорони здоров’я. Це ускладнить, а практично унеможливить підробку або маніпуляції з документами. Також лікарі заздалегідь не знатимуть, кого саме будуть оцінювати. Вони насамперед аналізуватимуть медичну документацію, яку відкриють в електронній системі. Попри все, головний ризик, який був у старій системі, на жаль, зберігається.
— Що маєте на увазі?
— Лікарі, які раніше працювали у МСЕК, виконували дві функції одночасно — оцінювали стан людини і вирішували питання про надання соціальної допомоги, тобто призначали групу інвалідності. Власне, коли лікар оцінює людину, то бачить не лише медичні показники, він розуміє, що від його рішення залежить обсяг соцдопомоги. Це неправильно. Лікар має займатися суто медичними питаннями — визначати, що людина може робити, а що ні. А фахівець із соціальної підтримки повинен окремо призначати соціальну допомогу, виходячи з висновків лікарів, життєвих обставин людини та її потреб. Ці два процеси мають бути чітко розділені. Та наразі цього не зроблено. Комісії з оцінки функціонування будуть змушені призначати ще й групи інвалідності. Це накладає на лікарів відповідальність у сфері, яка їм не властива. Проте у законі є перехідне положення, яке зобов’язує уряд розробити пакет законодавства для забезпечення цього розділення.
— То куди повинна звертатися особа для оформлення інвалідності?
● Д. Тарасенко:
— Найперше — до лікаря, щоб отримати направлення на оцінювання. Його може видати сімейний чи лікуючий лікар. Або ж голова військово-лікарської медичної комісії, якщо йдеться про військовослужбовців. Через електронну систему направлення разом зі сканованими результатами обстежень надсилається у медзаклад, де проходитиме оцінювання. Там перевірять направлення і додані до нього документи. Якщо все гаразд, то медзаклад приймає їх до розгляду. Коли будуть виявлені недоліки — поверне на доопрацювання. Інформація про направлення вноситиметься до електронної системи, яка, крім іншого, формує електронну чергу. Справи розглядатимуться у порядку черговості.
Далі відбуватиметься визначення складу експертної команди, яка розглядатиме конкретний випадок. Наступним кроком є проведення розгляду справи. Її можуть розглядати очно чи заочно (також можливий виїзний формат. — Авт.). Очний розгляд може бути як з особистим візитом, так і через відеозв’язок. Особа отримає сповіщення на електронну пошту або ж рекомендованим листом про форму, час і місце оцінювання.
— Чи можна буде прийти на розгляд справи зі своїм представником?
— Так, для цього треба звернутися з відповідною заявою в письмовій або електронній формі на адресу експертної команди та зазначити інформацію про свого представника, — зауважує адвокатка Мар’яна Слізяк. — Він має право здійснювати фото- та відеофіксацію всього процесу, а також ознайомлюватися з медичною документацією, що стосується стану здоров’я клієнта.
Також новим законодавством передбачено, що весь процес огляду й засідання експертної команди повинен фіксуватися на аудіо- та відеозаписи, які зберігатимуться десять років. Завдяки цьому можна буде перевірити, чи було дотримано процедуру під час огляду, чи ні.
— Що відбуватиметься після розгляду справи?
● Д. Тарасенко:
— Особі мають повідомити про результати. Відповідний документ вручається особисто або надсилається електронною поштою чи звичайною. Якщо особа не згодна із прийнятим рішенням, його можна оскаржити до Центру оцінювання функціонального стану здоров’я. Строк на подання скарги — 40 днів від дня надсилання рішення особі. Також можна оскаржити рішення в суді. Відомості про результати оцінювання вноситимуть до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та передаватимуть до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Якщо особі встановлено інвалідність, експертна команда повідомляє про це територіальний орган Пенсійного фонду.
— Як усі ці зміни вплинуть на осіб, які вже мають встановлену групу інвалідності?
● Д. Тарасенко:
— Якщо особа не встигла оформити документ про інвалідність до кінця 2024 року, то це доведеться робити вже за новою процедурою. Щодо тих, хто має довідку МСЕК про інвалідність, то якщо інвалідність встановлено безстроково, потреби вчиняти будь-які додаткові дії немає.
Якщо інвалідність встановлено МСЕК на певний строк і якщо строк переогляду припадає на період після 1 січня 2025 року й особа не пройшла переогляд своєчасно, строк інвалідності продовжується автоматично — але не довше ніж до 1 липня 2025 року. Тобто до 1 липня слід обов’язково встигнути пройти переогляд за новою процедурою. Коли ж строк переогляду припадає на період після 1 липня 2025 року, то переогляд треба пройти в той строк, який визначено в довідці МСЕК.
Якщо інвалідність встановлено МСЕК на певний строк і строк повторного огляду припав на період від 24.02.22 року і до 31.12.24 року, але така особа не проходила повторного огляду МСЕК, то: чоловіки віком від 25 до 60 років, яким було встановлено ІІ або ІІІ групу, зобов’язані з 1 квітня по 1 листопада 2025 року пройти переогляд за новим порядком, а всі інші зобов’язані пройти переогляд до 1 квітня.
Винятком із цього правила є ситуації, коли пройти переогляд неможливо. Такі особи зобов’язані будуть пройти переогляд протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану. Йдеться про громадян, які проживають на територіях, де ведуться (або велися) бойові дії, а також на тимчасово окупованих територіях. Крім того, це стосується осіб, які через серйозні порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися чи обслуговувати себе.
— Які фактори тепер вирішальні у разі встановлення інвалідності?
● Д. Тарасенко:
— Згідно з новим законом, підставою для визнання особи з інвалідністю є одночасна наявність таких обов’язкових умов: стійкі порушення функцій організму; обмеження життєдіяльності; необхідність вжиття заходів соціального захисту. Уряд оновив критерії встановлення інвалідності — вони визначені постановою №1338.
— Як вважаєте, чи вдасться повністю подолати корупцію у новій системі встановлення інвалідності?
● П. Ковтонюк:
— Сподіваємося, що корупція принаймні буде винятком, а не правилом. Загалом буде дуже важко підробити електронні документи, змінити їх заднім числом чи створити висновок під вигадану хворобу.
