Заклади охорони здоров’я мають право надавати платні медичні послуги. Зокрема ті, які не покриває програма державних гарантій. На платні консультації можуть записуватися хворі без направлення. Щоправда, на практиці пацієнт, навіть маючи направлення, аби потрапити на безплатний прийом до лікаря, часом мусить чекати не один тиждень. Або ж йти на платну консультацію.
“Потрапити на безплатний прийом до лікаря тоді, коли потрібно, часто просто неможливо, — скаржиться львів’янка Мар’яна Гарда. — Записують на візит за два або більше тижнів. А до дитячого ортопеда і невропатолога черги на два місяці вперед”.
Багатьом пацієнтам платні консультації лікарів у поліклініках не по кишені. “Передусім це стосується пенсіонерів, — додає Вероніка Степанченко. — А що казати про мам у декреті, які отримують “аж” 850 гривень на себе з дитиною? Платний прийом у лікаря в нашій поліклініці — 350 гривень”.
Загалом вартість 20-хвилинних консультацій вузьких спеціалістів становить у середньому 245 — 405 гривень (залежно від регіону, поліклініки тощо). “Не могла записатися на безплатний прийом до невропатолога, але потребувала термінової консультації, — розповідає Наталія Клапко. — Зайшла, заплатила 350 гривень і не отримала ні рецепта, ні направлення, бо віконечко в електронній системі не відкрилося. Це просто якесь жахіття”.
То чому нині виникає така ситуація із записами до лікарів? І що робити пацієнтам, які не мають можливості платити за консультації?
— У нас прагнули, щоб було, як у Європі. І саме це тепер маємо, — зазначає Костянтин Надутий, член правління Всеукраїнського лікарського товариства. — Поки що в Україні трохи краще, ніж, скажімо, у Великій Британії. Бо там консультації спеціаліста можна чекати понад пів року. І ціни на медпослуги у нас ще не такі високі. Але система помітно фрагментується й катастрофічно занепадає.
— Такі ситуації можуть виникати з різних причин, — розповідає Олексій Головін, голова Ради громадського контролю при НСЗУ. — Зокрема, і з об’єктивних, коли справді дуже великий пацієнтопотік і значний попит на консультації до деяких лікарів. Та можуть бути й суб’єктивні причини, пов’язані із налаштуванням організаційних процесів у медзакладах. Медичні заклади самостійно встановлюють графіки роботи і графіки прийому лікарів. Згідно з договором із НСЗУ, вони повинні формувати ці графіки так, щоб першочергово забезпечувалося надання медичної допомоги тим пацієнтам, які мають направлення. При цьому медзакладам дозволено включати у графіки платні прийоми лікарів. Вони проводяться, коли пацієнти адресно звертаються за платною медпослугою або не мають направлення чи не хочуть чекати у черзі.
— Чи можливо, що у медзакладах просто віддають перевагу запису на платні консультації?
● О. Головін:
— Звісно, можуть бути такі зловживання (у деяких медзакладах кажуть, що НСЗУ їм платить недостатньо, хоча є чимало таких, що демонструють високий рівень дохідності за договорами з Національною службою здоров’я України). Тоді запис на безплатні консультації розтягується на тижні, а то й місяці вперед.
Нещодавно новий директор Національного інституту раку Степан Крулько розповідав про те, як в їхньому закладі вирішили проблему із записами. Раніше в інституті відкривався в один день запис на весь місяць. А тепер пацієнтів щодня записують на наступний день. Так їм вдалося вирішити проблему з “живими” чергами.
— Що можете порадити пацієнтам? Як діяти, коли неможливо потрапити на безплатну консультацію?
● О. Головін:
— Проблеми, про які не говорять вголос, неможливо розв’язати. Якщо пацієнт має електронне направлення і не може потрапити на безплатну консультацію до лікаря, то він має право поскаржитися керівникові медзакладу чи на гарячу лінію Національної служби здоров’я України (16-77). Крім того, обласні департаменти охорони здоров’я відповідають за маршрутизацію пацієнтів і координують такі питання. А ще можна апелювати до засновників комунальних медзакладів — територіальних громад, місцевих рад.
