Надворі — майже весна! Синоптики (і навіть бабаки) обіцяють швидкий початок теплого сезону. Снігу майже не було, та й зима видалась нехарактерно теплою. Як це може вплинути на врожай? І чи варто змінити графік городньо-польових робіт, зважаючи на нові погодні умови?
— Нам пощастило з погодою. Бо восени в Україні було недостатньо вологи, і якби зима була холодною, більшість посівів озимих загинули б, — каже Марія Колесник, заступниця директора агрокомпанії. — Чи буде шкода для майбутнього врожаю через теплу погоду? Минула зима також була тепліша за попередні, і жодних негативних наслідків для врожаю не спричинила. Тому очікувати катастрофи цьогоріч немає підстав.
У нас температурний режим був ідентичний до зим деяких європейських країн, де за таких умов озимі добре почуваються. Тому нам варто взяти до уваги досвід європейців і вчитися хазяйнувати дещо по-новому.
— Одним з основних чинників для майбутнього врожаю є зволоженість грунту. Накопичення вологи не відбувалося ще з другої половини липня, вже відтоді в грунті почався дефіцит опадів, — пояснює Тетяна Адаменко, начальниця відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру. — Частину посівів зробили в суху землю, частину — пізніше від звичних термінів. Однак аномально теплий листопад, рясна роса, тумани (завдяки яким волога насичувала верхні шари грунту) сприяли продовженню періоду вегетації. І це виправило ситуацію, інакше б рослини не мали потрібної міці для зимівлі.
Весняні вологозапаси формуються за рахунок опадів упродовж холодного періоду — від 1 листопада до 31 березня. Норма кількості опадів за вказаний період у середньому становить 145 міліметрів. У нас випало приблизно 100 міліметрів, тож нестача в середньому по країні становить 45 міліметрів.
— Це суттєва нестача?
Т. Адаменко:
— Так. Повного насичення грунту не відбулося. Найгірша ситуація — в Одеській області, там за холодний період випало менше половини норми опадів, і загалом зволоженість грунту найгірша за останні десятиріччя. А от у Івано-Франківській, Львівській, Волинській областях показник вологості наближений до норми.
Також зауважу, що за теплих умов збільшилася кількість шкідників, що спричиняють хвороби рослин. Тож господарям слід застосовувати відповідні засоби захисту.
— Чи варто починати польові роботи раніше?
Т. Адаменко:
— На півдні країни ранні ярові можна сіяти вже в кінці лютого (а не в середині березня, як зазвичай), на решті території — в середині березня. Усе залежить від стану грунту: якщо техніка може зайти і немає морозів, можна починати сівбу.
М. Колесник:
— У Криму прийнято сіяти в період так званих лютневих вікон, коли можна вивести техніку в поле після снігу. Нині на значній частині території країни сформувались погодні умови, притаманні для Криму. Тож уже можна починати сіяти ярі культури.
— На городах також можна щось садити?
Т. Адаменко:
— Ні, на городах варто дотримуватись середніх термінів, бо можуть повернутись приморозки, тоді городина постраждає.
М. Колесник:
— Дійсно, ще можливі різкі температурні “просідання”. На зернові й олійні культури це не вплине, а от городина постраждає. Тож варто зачекати.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, які зміни чекають на споживачів газу з весни
