Історія вражає: чоловік поклав на депозит 12 мільйонів гривень, а через вісім років виявилося, що грошей нема. Як повідомили в банку, хтось за дорученням ще два роки до звернення клієнта забрав усю суму!
Вкладник приголомшений, він стверджує, що жодного доручення ні на кого не оформляв і свої кошти нікому, крім банківської установи, не довіряв. Чоловік у бізнесі не перший день, бо є власником фірми, яка продає тканини, та каже, що в таку халепу вскочив уперше.
“Банк на той час пропонував непогані відсотки, і мій клієнт поклав кошти на депозит. За якийсь час він планував на ці гроші заснувати новий бізнес, — розповідає в коментарі газеті "Експрес" Сергій Зеленін, адвокат постраждалого. — Вже навіть цікавився приміщенням, шукав, хто йому буде допомагати в новій справі”.
Але не так сталося, як гадалося: чоловік стверджує, що гроші з рахунку зникли без його відома! “За цим фактом розпочато кримінальне провадження про шахрайство, — додає адвокат постраждалого. — Ми судимось з банком, бо, власне кажучи, у цьому випадку ошукали фінустанову, і банк не хоче віддавати гроші, мовляв, не його обманули, а клієнта. Хоча клієнт довірив гроші банкові. На наше переконання, ці кошти мали б стягнути з банку, а вже той у рамках кримінального провадження має з’ясовувати, хто його ошукав”.
До речі, йдеться про відому установу з іноземним капіталом “Кредобанк”. Доволі проста, на перший погляд, справа вже встигла побувати у декількох інстанціях, і вердикти їхні — різні.
“Суд першої інстанції ми виграли, апеляція сказала “ні”, мовляв, це проблеми громадянина, то нехай і шукає, хто замість нього прийшов у банк з дорученням, — додає адвокат. — Хоча видано доручення в Україні, а ми надали беззаперечні докази того, що мій клієнт не був тут упродовж цього часу, а отже, не міг його видати. Він перебував у Польщі й не в’їжджав на територію України. Нотаріус, який видав доручення, працює в місті Ірпені під Києвом і входить, за моїми даними, у першу трійку “чорних” нотаріусів, які за гроші зроблять усе, що завгодно”.
Логічно, що при оформленні доручення обов’язкова присутність особи, яка її видає. “Мало того, доручення видано за паспортом, який втратив чинність ще декілька років перед тим, — додає адвокат. — Тобто хтось знав старі паспортні дані клієнта і скористався ними”.
Як стверджує представник постраждалого, в Україні ці дані були відомі тільки йому та банку (його працівникам). І він підозрює, що витік інформації був саме з банку.
У фінустанови — інша позиція.
“Банк вважає, що операції, які відбулися, правомірні, оскільки вони здійснювалися на основі належним чином оформленого дійсного доручення, — каже Віктор Гальчинський, прес-секретар банку. — Позицію банку підтвердив апеляційний суд”.
Рішення апеляційної інстанції було оскаржене, і в результат і справа дійшла до розгляду у Верховном у Суді. Але й там вкладникові не вдалося відстояти свою позицію та повернути кошти.
“Справді, Верховний Суд залишив без змін рішення апеляції, яким було скасовано рішення суду першої інстанції і фактично відмовлено клієнтові у стягненні цих коштів, — пові- домляє Сергій Зеленін, адвокат постраждалого. — Тепер будемо судитися по-новому, готуємо позов про визнання доручення недійсним. А скасувавши доручення, повторно звернемось із позовом до банку”.
Проміжні підсумки історії: на момент укладання договору з банком сума, покладена на депозит, в еквіваленті становила майже 1,5 мільйона доларів, сьогодні це — менше півмільйона доларів; суди з банком тривають уже третій рік і, як можна очікувати, триватимуть ще щонайменше три наступні.
Радимо до вашої уваги текст про те, як чоловік крав чужі гроші з банкоматів. Для цього він виготовив спеціальний пристрій.
