Останніми місяцями ціни на газ для побутових споживачів відчутно знизилися. У квітні населення платило за кубометр 7,48 гривні із ПДВ (без урахування тарифів на транспортування і розподіл), а вже у вересні — 5,39 грн, тобто на 28% менше. Зменшилась вартість газу й у жовтні.
Але, вочевидь, такий цінопад триватиме недовго.
У “Нафтогазі” заявили, що з нового року ціна на газ для населення буде ринковою, адже зміниться формула її розрахунку. Вартість газу для побутових споживачів визначатимуть як середнє арифметичне цін для промисловості. Простіше кажучи, ціну на газ для населення буде прирівняно до цін для промислових споживачів.
Чого ж нам чекати? Обговорюємо це з експертом “Публічного аудиту” Тарасом Галайдою та Марією Яковлєвою з громадської організації “Союз учасників лібералізації газового ринку”.
— Що таке ринкові ціни на газ? Невже досі їх не враховували?
Т. Галайда:
— Із січня 2020 року уряд не втручатиметься у ціноутворення в газовій сфері. Якою ціна буде на ринку, такою вона стане для населення. Найчастіше кінцева вартість газу для споживачів відповідає ціні імпортованого газу + маржа постачальника + ПДВ. Крім того, додаються тарифи на послуги із транспортування та розподілу.
До нового року діє режим ПСО (покладання спеціальних обов’язків): 100% газу для населення забезпечує “Нафтогаз”, а постачають його споживачам визначені Кабміном посередники, по одному в кожному регіоні.
Ціна на умовах ПСО формується за так званою формулою чотирьох. Вона визначається як найменше значення одного з чотирьох показників: ціна для комерційних споживачів; дані МЕРТ про середню митну вартість імпортованого газу за минулий місяць; середня ціна на Українській енергобіржі (УЕБ) і ціна за постановою КМ No867 від 19 жовтня 2018 року. Наприклад, якщо найменшою виявилася ціна на УЕБ, за нею і визначають вартість газу для населення на поточний місяць.
Із 1 січня закон скасовує спеціальні зобов’язання “Нафтогазу”.
— То яких цін на газ чекати — вищих чи нижчих?
— З наближенням опалювального сезону влада почала морально готувати українців до того, що тарифи меншими не будуть. Навпаки — зростатимуть. Спочатку на це натякнув прем’єр-міністр, заявивши, що уряд не втручатиметься у регулювання цін на газ для населення. Потім голова “Нафтогазу” пан Коболєв анонсував запровадження ринкового ціноутворення й у цій сфері.
І нарешті президент під час пресмарафону заявив, що МВФ вимагає встановити ринкові ціни на комуналку в Україні.
У результаті ціна на газ для населення може зрости з 1 січня 2020 року до 12 грн за куб, а можливо, й більше.
— Додам, що торік ціна на газ для промисловості в цей період становила 12 тисяч гривень за тисячу кубометрів, а взимку — 14 тисяч, — зазначає Марія Яковлєва.
У результаті ціна на газ для населення може зрости з 1 січня 2020 року до 12 грн за куб, а можливо, й більше.
— Соціологічні опитування, які проводились після перемоги Володимира Зеленського на виборах, показали, що найпопулярнішою відповіддю на запитання: “Що має зробити президент у перші 100 днів?” — було саме зниження тарифів. Отже, виборець сподівається. Влада не дослухається?
Т. Галайда:
— У липні представник президента в уряді Андрій Герус, провідний експерт із тарифних питань у команді Зеленського, розповідав, що на переговорах з МВФ у вересні українська сторона домагатиметься пом’якшення вимог щодо тарифів на газ і запровадження лібералізованого ринку. Він зазначив, що Офіс президента не прив’язуватиме транш МВФ до ціни на газ, а також, що запровадження вільного ринку необхідне, але це потрібно робити поетапно. Та зі слів президента можна зрозуміти, що нічого його команда від МВФ не домоглася, і тарифи ніхто не знижуватиме. Їх збільшуватимуть.
М. Яковлєва:
— Це неприхована маніпуляція, що МВФ вимагає прирівняти ціну на газ для побутових споживачів до цін у промисловості. У меморандумі чітко написано: щоб було надано позику МВФ, українська влада має обрати таку економічну політику, яка дасть змогу цей кредит повертати. Влада може провадити політику, яка не заганятиме людей у злидні.
Це неприхована маніпуляція, що МВФ вимагає прирівняти ціну на газ для побутових споживачів до цін у промисловості
— Чи правильно це — прив’язувати ціну на газ для населення до ринку?
Т. Галайда:
— Ринкове ціноутворення на газ для населення — аксіома для Європи, яка цілковито залежна від його імпорту і споживачі якої мають високий рівень доходу та енергоефективні будівлі.
Для України, яка останні п’ять років перебуває у стані економічної кризи і при цьому має достатньо власного газу, ринкові ціни на це паливо для населення — не на часі.
У 2018 році Україна видобула 21 млрд м3 газу, зокрема: “Укргазвидобування” — 15,5 млрд м3 ; “Укрнафта” — 1,1 млрд м3; приватні компанії — ще 4,4 млрд м3. Загальний обсяг споживання газу населенням разом із підприємствами ТКЕ у 2018 році становив 15,4 млрд м3. З такими показниками видобутку і споживання запровадження ринкових цін необов’язкове.
Крім того, на найближчий опалювальний сезон питання переходу на ринкове ціноутворення взагалі не актуальне. Обсяги газу в підземних сховищах України — 20,1 млрд м3, і відносно невисока ціна його закупівлі “Нафтогазом” дає змогу утримати зимову ціну газу для населення в межах 6500 — 6800 грн за тис. м3 (з ПДВ та транспортуванням).
М. Яковлєва:
— Хіба доходи громадян відчутно зросли, а кількість субсидіантів зменшилася? Ні. Тоді запроваджувати ринкові ціни на газ не можна. Громадяни не мають нормального рівня доходів, щоби платити ринкову ціну. А держава не має профіциту бюджету, аби покрити різницю між ринковою ціною на енергоносії і доходами громадян. Від зростання цін до ринкового рівня вигоду здобуде лише монополіст — “Нафтогаз”. До слова, уже за пів року 2019-го він задекларував чистий прибуток такий, який у нього був за весь минулий рік, — 24 млрд гривень.
Читайте також про те, як дві пенсіонерки, заблукавши, простояли на купині серед трясовини десять годин
