У Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна — справді історична подія. З цього року пліч-опліч із хлопцями тут навчатимуться й дівчата. Спілкуємось з ліцеїстками історичного набору на полігоні, після заняття з розвідувальної роботи. Сьогодні дівчата знайомились з азами маскування, пересування, тактичної медицини та топографії.
15-річна Ельвіра Ковпан родом із Кропивницького. Про військовий ліцей, не повірите — мріяла! “Я з сьомого класу їздила на “Джуру” (всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра), там носила військову форму — мені це подобається, — розповідає Ельвіра. — Щоб вступити, я писала іспит з української мови, математики, англійської. Фізкультуру також склала добре — пробігла кілометр, відтиснулась 22 рази від підлоги, хоч потрібно було 10”.
За словами Ельвіри, її батьки не заперечували щодо її вступу у військовий ліцей. “Вони знали про мою мрію, тому легко прийняли таке рішення. Підтримують мене всі — бабуся, дядько, брат, який тільки-но з армії прийшов, сестра — військовий прокурор, друзі. До речі, моя мама — домогосподарка, а батько — шахтар”.
“Що найважче у навчанні?” — питаю. “Нічого складного. День починається о шостій ранку. А вранішні підйоми мене не лякають — вдома теж прокидалась о шостій ранку, адже збиралась у школу чи поспішала на нульовий урок з баскетболу, — відповідає Ельвіра. — Тут після підйому ми йдемо на пробіжку, далі застеляємо ліжка, снідаємо, і — на полігон. У мене два дядьки служили в АТО, один досі на самому “передку”. Морально готова йти в розвідку. Ми сьогодні стріляли з автоматів у мішень — отримала надзвичайне задоволення від результату!”
Ельвіра розповідає, що навчатись та тренуватись у чоловічому колективі їй комфортно. “Хлопці нам у всьому допомагають. Під час обов’язкового нічного чергування, як бачать, що ми втомлюємось, то прикривають. З дівчатами також здружилась, вони зовсім не подібні до моїх попередніх подруг. Правда, за порушення дисципліни, наприклад, за балачки в строю, нас карають — бігом...” (Сміється. — Авт.).
На вибір 14-річної Ангеліни Сергієнкової, що родом із Хмельницької області, вплинув хрещений тато.
“Він, як почалась війна на Сході, сказав, що йде служити в АТО, — каже Ангеліна. — І я захотіла бути такою, як він. Коли хрещений дізнався про мій вступ у військовий ліцей, то підтримав і сказав: “Головне — мати мрію і вірити в себе”. А обрала я ліцей Богуна, бо там навчався мій старший брат. Він казав, що тут набагато краще, аніж у школі. Брат уже служить у військовій частині”.
Ангеліна планує пов’язати життя із сухопутними військами, хоче здобути офіцерське звання.
“Мені сподобалась стрільба та лекції, під час яких багато дізналась про українську армію, — ділиться першими враженнями ліцеїстка. — А ще подобається те, що в ліцеї все відбувається нарівні із хлопцями, що вони прибирають разом із дівчатами і відповідально ставляться до чистоти. Тут я чітко зрозуміла, що ніколи не потрібно боятися, а йти вперед, до своєї мети. Не має бути відмовок — “я не хочу”, “я не можу”, має бути тільки — “я можу!”, “я вірю в себе!” І тоді все вийде!”
“До ліцею із 32-х охочих зараховано 20 дівчат, — розповідає підполковник Євген Пікуль, заступник начальника ліцею з морально-психологічного забезпечення. — Вони складали іспити так, як і юнаки. Усі уроки, шикування, форма одягу, харчування, побут — однакові з хлопцями, відрізняються хіба що певні нормативи з фізпідготовки”.
“Дівчата навчаються у складі четвертої навчальної роти, у першому навчальному взводі. Живуть окремо в жіночій казармі на 50 осіб. Клас у них окремий, як і в кожного окремого взводу. А от фізкультуру та захист Вітчизни проходять разом із хлопцями. І на полігоні з хлопцями несуть спільно добові чергування, — знайомить із своїм незвичайним взводом лейтенант Юлія Микитенко, яка до цього року вишколювала тільки юнаків. — Зізнаюсь: до ліцеїсток ставлюсь дещо краще, тому що сюди вони прийшли вчитися більш вмотивовані. Ми орієнтуємо їх на посаду командирів бойових взводів — розвідки, піхоти, льотчиків.
До слова, поки що деякі юнаки-ліцеїсти ставляться до таких “новачків” насторожено, іншим же така тенденція в армії — до вподоби!”
Читайте також про те, скільки отримують студенти в різних країнах світу
