Невеличке село Коржовий Кут на Черкащині розташоване за 23 кілометри від Умані. Сюди їдуть з усіх усюд, аби на власні очі побачити сліди святого Миколая. Я теж вирушила до села — дізнатися про історію цих слідів.
...Обабіч дороги до цього місця — розкішні соняхи, які тягнуть голови до сонця. І ось відкривається чарівна Долина Святого Миколая.
Заходжу до золотоверхої каплиці. Кажуть, вона завжди відчинена. Всередині — ікони, на столику — зошит, де люди залишають записи з проханнями про здоров’я. Раз на тиждень священник ПЦУ відправляє тут службу Божу. Поряд з капличкою — вузькі сходи. Спускаюся і бачу дивовижні кам’яні виступи. До них і їдуть з усіх-усюд.
Капличку звели поруч з кам’яними виступами.
Легенда розповідає, що в давнину тут, під Пилипами (так називався тоді Коржовий Кут), на березі річки Ревухи вийшли на поверхню древні граніти (учені кажуть, що приблизний вік цих глиб — 5 мільйонів років), на яких чітко проглядалися відбитки людських ступень. Люди вірять, що вони належать Діві Марії, Миколі Чудотворцю та дитині, котра була з ними. Місцеві запевняють, що ці сліди зцілюють від багатьох хвороб, камені дають людині енергію до життя, очищають душу від злого.
Про камені мені розповідає чоловік, якого називають хранителем Долини. Валерій Дмитренко колись головував у Куті, а тепер займається зеленим туризмом, знає все про тутешню місцевість.
“Науковцям важко пояснити, звідки взялися ці сліди, — каже Валерій Владиславович. — А от люди завжди вірили, що це місце святе. Однак не знали, чиї саме тут сліди. Та якось священник попросив незрячу 17-річну дівчину, яка володіла даром яснобачення, розповісти про походження дивних відбитків. Через три дні вона прийшла до отця і розповіла, що під час ранкової молитви побачила краєвид, такий, як біля каменя.
Вгорі над каменем була Богородиця, а внизу на ньому — весь сонм святих, поміж них і Пантелеймон Цілитель, святий Спиридон та Микола Чудотворець. Стверджувала, що два сліди на камені залишив Микола Чудотворець. Відтоді люди сюди їдуть молитися, просити допомоги і одержують тут зцілення”.
Бачите тут залишені сліди?
Так, кажуть, вилікувались сотні недужих! “Людей, які не можуть ходити, приносять сюди, кладуть у ковдрі на камінь, вони лежать на ньому день-два і назад ідуть уже своїми ногами! — розповідає місцева жінка. — Он гляньте, — вказує рукою, — там будують дім, щоб ті, хто приїздить на молитву, мали хоч якийсь прихисток. А поки що люди, які супроводжують хворих, ночують з ними прямо в машинах”.
У 2009 році фахівці вимірювали радіаційний фон у Долині Святого Миколая. І не могли зрозуміти — чому біля каменя нульовий фон, якщо порода містить радіоактивні елементи? Люди переказують, що тоді декому з дослідників ледь не виривало біолокатора з рук — така тут потужна енергія! Місцеві певні: що більше часу провести на цьому камені, то краще. До речі, тутешні чоловіки поспішають до чудо-каменя, щоб позбутися похмілля. Кажуть, як рукою знімає!
“Є випадки, коли люди самі зауважують надзвичайні явища на камені, — додає пан Валерій. — Одна художниця розповідала, що, коли переглядала вже вдома знятий матеріал, побачила на фотографіях кулю синього кольору, завбільшки, як футбольний м’яч, а на відео — як вона переміщається над слідами та капличкою. Біоенергетики називають таке явище небесною енергією”.
До нас приєднується група паломників, які щойно повернулися від цілющого джерела Матері Божої (воно неподалік, приблизно за кілометр звідси) з повними пляшками води. Не гаючи часу, прикладають посудини до каменя. “Пийте водичку вранці, — повчає їхній екскурсовод. — Змащуйте хворі місця, робіть примочки — позитивний ефект побачите з часом”.
Усім, хто сюди приїздить, Валерій Дмитренко радить стати на камінь, зосередитися на своїх потребах. “І промовляти молитву до Миколи Чудотворця. Загалом молитися до Миколая треба тричі на день впродовж 40 днів, — каже хранитель Долини. — Якщо пропустили — починайте відлік спочатку”.
...У Долині Святого Миколая і справді незвична атмосфера — спокій і благодать. Та й дихається легко (до речі, долину занесено до реєстру природних див України, тут ростуть цілющі трави — 280 видів). Якщо будете в цьому регіоні — обов’язково завітайте сюди.
Читайте також про те, звідки походять та що символізують найцікавіші весільні традиції українців.
