В уряді прийняли розпорядження про передислокацію шести військових частин Повітряних сил ЗСУ, запевнивши, що це розширить їх бойову спроможність у загальній системі протиповітряної оборони держави.
— Якими сьогодні є Повітряні сили ЗСУ?
— Технічне оснащення ПС ЗСУ в поганому стані. Усі літаки — старі радянські МіГи та Су, — каже "Експресу" Олег Жданов, військовий експерт, колишній офіцер оперативного управління Генштабу ЗСУ. — Модернізація української авіації закінчилася встановленням на бортах додаткового блока GPS-навігації. Крім того, у нас була величезна перерва (йдеться про 10 — 15 років) у підготовці бойових льотчиків. Ситуація не дуже радісна й нині — такі заняття, як повітряний бій, імітація повітряного бою, не проводяться взагалі.
— А з чого складається наша протиповітряна оборона?
— Україна в ППО використовує такі ж “Буки” чи “Панцири”, що й РФ.
— Тобто якщо в ПС ЗСУ лише старе радянське озброєння, то воно потребує і російських запчастин?
— Так. Саме РФ є постачальником запчастин та комплектуючих до літаків чи систем ППО. А це ж питання національної безпеки! Однак замість того, щоби на ті ж 100 — 200 мільйонів доларів матеріально-технічної допомоги від США постачати у війська “Стелси” чи взяти батарею “Патріотів”, у нас реанімують і відновлюють старі радянські системи.
— У 2008 році ходили чутки, що в Грузії під час нападу РФ російські літаки збивали саме українські фахівці. Наскільки кваліфікована обслуга наших комплексів ППО?
— У Грузії в 2008 році склад обслуг був грузинський. Ми їм дали технічно справні радянські “Буки” проти Су-25 — радянського штурмовика. І грузини чудово на них відпрацювали. А все тому, що це системи, які створювалися в одній країні на одному технологічному рівні. “Бук” якнайкраще впорався зі своїм завданням у ближньому радіусі дії. А якщо завтра прилетить “Стелс”? Ми відстали на ціле покоління озброєння, а в деяких видах — і на два покоління.
Як обслуги ППО проявлять свою підготовку в бойовій обстановці, наприклад, якщо російська ескадрилья штурмовиків вирішить перетнути повітряний кордон України? Ймовірність того, зупинимо ми їх чи ні, — 50 на 50. Тому нині дістають зі складів “модернізовані” застарілі радянські зенітно-ракетні комплекси “Тор” і ставлять на бойове чергування в зоні проведення ООС, щоб протистояли зграям російських “грачів” (неформальна назва Су-25).
— Росіяни люблять погрожувати світові своїми ракетними комплексами. Наскільки серйозна їхня зброя?
— Наші сусіди активно рекламують зенітно-ракетний комплекс С-400, але ніхто ж не бачив цю систему в бойовому застосуванні. У Сирії вони її чомусь не вмикають. Як і свої С-300. А чому? Тому що не хочуть зганьбитися, оскільки їхні системи повітряно-космічної оборони не бачать, скажімо, ту ж ізраїльську авіацію. Китайці купили С-400, відстріляли нею на полігоні й опублікували абсолютно розгромну статтю. Мовляв, це старий радянський брухт, тільки свіжопофарбований.
ДО РЕЧІ
Американський “яструб”-невидимка
Днями американський безпілотний літальний апарат RQ-4 Global Hawk здійснив черговий обліт території Криму та лінії розмежування на Донбасі, збираючи розвідувальну інформацію для ЦРУ.
“RQ-4 Global Hawk — це машина четвертого покоління безпілотних літальних апаратів, — каже військовий експерт Олег Жданов. — За допомогою засобів радіоелектронного захисту сам ставить перешкоди та робить себе невидимим, поглинаючи промінь від радіолокаційної станції. Засоби ППО Російської Федерації його не бачать, і він збирає розвіддані будь-де, відправляючи кодований сигнал одразу на супутник. Цю машину регулярно використовують для обльоту Кримського півострова та лінії зіткнення на Донбасі. Щоправда, американська сторона ділиться з нами даними не в повному обсязі, оскільки Україна за п’ять років так і не спромоглася укласти зі США партнерську угоду”.
Радимо прочитати текст про нову воєнну доктрину Кремля
