Нещодавно НАБУ оприлюднило скандальні записи розмов голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка із членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
"Зняття інформації з каналів зв’язку (себто прослуховування телефонних розмов. — Ред.) — один з видів негласних слідчо-розшукових дій, — розповідає адвокат Олег Мицик. — Такі дії — це формально новий правовий інститут, відповідна глава у КПК з’явилася у листопаді 2012 року. Ці слідчі дії провадяться на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду області. Рішення судів, як і сам факт звернення слідчого та прокурора до суду, є таємними. Розтаємнюються вони лише після завершення досудового розслідування.
Підставою для звернення до суду є інформація, що певна особа скоїла, коїть або готується скоїти тяжкий чи особли- во тяжкий злочин, за який покарання передбачає більш ніж п’ять років позбавлення волі".
"Далі прокуратура перевіряє правомірність необхідності зняття інформації з каналів зв’язку, а потім ще й суд, який і дає дозвіл", —доповнює Сергій Сидорук, колишній оперативний співробітник правоохоронних органів.
— Як довго може тривати прослуховування?
— Не більш ніж два місяці. Після закінчення терміну його треба продовжувати.
— Чи часто дають такі дозволи в Україні?
— Приблизно три тисячі разів на рік, — відповідає правозахисник Едуард Багіров. — А самих звернень у кілька разів більше. До слова, у нас дозволи на негласні слідчі дії правоохоронці отримують набагато частіше, ніж, наприклад, працівники поліції в Німеччині чи Великій Британії.
Так, і в нас не можна на бажання начальника райвідділу поліції отримати дозвіл, щоби прослухати телефон своєї тещі. Закон забороняє використовувати службове становище для здобуття інформації.
Утім не є таємницею, що в Україні нерідко незаконно купують право та можливість несанкціонованого її знімання.
— Наприклад, знаю про співробітника СБУ, якого спіймали на тому, що він передав своєму другові за певну плату інформацію, яка стосувалася його боржника. Тобто співробітник СБУ використав службове становище і здійснив записи з певного телефону.
— Чи повинен слідчий повідомляти про прослуховування тому, за ким стежив?
— Законодавство зобов’я зує слідчого повідомити особу про негласні слідчі дії до за кінчення кримінального про вадження або не пізніше ніж за рік з початку таких дій.
Хоч якщо ж особу прослу ховували, але кримінальним провадженням це не закінчи лося, то людина й не знає, що стосовно неї провадили та кі дії. До слова, законом пе редбачено моральне відшко дування за негласні слідчі дії, але на практиці довести це ду же важко.
Кожен активний громадський діяч чи журналіст мо же стати об’єктом прослуховування. Тому я не впевнений, чи нас зараз не слухають.
— Прослуховування телефонів — технічно складна процедура?
О. Мицик:
— Це найпростіша і найчастіше застосовувана негласна слідча дія. До слова, право знімати інформацію мають лише працівники СБУ.
С. Сидорук:
— Технічно найпростіше прослухати стаціонарний телефон. Досить під’єднатися до відповідної клеми у щитовій. Щоби прослухати мобільний телефон, треба поставити до відома оператора зв’язку.
Сучасні технічні засоби дають можливість також слухати, що відбувається у приміщенні, навіть не встановлюючи всередині приладів, — досить спрямувати спецпристрій на вікно. До речі, слухати людей за пластиковим вікном зручніше, ніж за старим дерев’яним. У дерев’яного скло вібрує, наприклад, від руху транспорту, створює шуми і перешкоди.
Більше про технічну сторону прослуховування, чи можна розпізнати, що тебе прослуховують, чи правда, що всіх громадян в Україні пасивно слухають — про це та інше у друкованому форматі газети "Експрес".
Читайте також про особливий статус депутата в Україні, ризики його скасування та закордонну практику.
