Спершу розповідаємо про Олену Гальвіцьку. Учителька, яка працює у львівській школі №24 імені Марії Конопницької, стала однією із 10 претендентів на здобуття національної премії Global Teacher Prize Ukraine. Вона єдина з Львівщини дійшла до фіналу “Нобелівської премії для вчителів”, як неофіційно називають конкурс.
Педагогиня брала участь у розробці державного стандарту початкової освіти НУШ, є співавторкою декількох під ручників та постійною учасницею методичних конференцій. А ще ця учителька початкових класів, яка має 27 років стажу, практикує одну дуже особливу методику.
“Я навчаю першачків читати без літер і букваря, використовуючи методику відомого педагога Якова Чепіги “Від тексту до букви”, — розповідає “Експресу” Олена Гальвіцька. — Для початку поясню, як працює традиційний метод навчання. Спершу вчителі вивчають із дітками букви, далі вчать складати їх — спершу у склади, потім — у слова. Але дитина сприймає світ цілісно, інтегровано, такий спосіб навчання для неї штучний і незрозумілий. Звісно, є дітки, які схоплюють нове дуже швидко, але так можуть не всі.
Метод “Від тексту до букви” — інший. Із першого дня у школі дитина копіює слова “я”, “мама”, “тато”, “школа”. На першому ж уроці вона дізнається, що вони означають, уже може їх розпізнати, прочитати і написати. Новий урок — нові слова. За цією методикою першачки починають читати уже через три місяці. І читають не складами, а відразу цілими словами”.
Олена Гальвіцька каже, що ця методика дуже добре лягає у концепцію НУШ.
“Чому це працює? Бо діти одразу бачать результати своєї праці й вчаться зі ще більшим завзяттям”, — підсумовує вчителька.
Серіал подивимось?
Учитель із Заліщиків (Тернопільська область) увійшов до топ-50 номінантів престижної премії Global Teacher Prize Ukraine.
Яка його методика викладання?
Василь Дяків уже 30 років учителює. Викладає основи здоров’я та історію у Заліщицькій державній гімназії. Педагог шукає особливі підходи до кожного покоління.
“Діти-центеніали, тобто діти, народжені в 1995 — 2012 роках, не є колективістами, — каже вчитель. — До кожного учня потрібен індивідуальний підхід, найкраще вони сприймають інформацію візуально. Я часто проводжу анкетування, щоб дізнатися, чого хочуть школярі, і, коли впроваджую зміни, аналізую, чи дають вони ефект. Стараюся в межах 20 хвилин пояснювати тему. А далі даю джерела інформації і завдання”.
Аби зацікавити дітей, Василь Дяків під час вивчення основ здоров’я використовує відеосюжети з телебачення, освітні фільми, уривки серіалів, приклади із власного життя. Старається розібрати конкретну ситуацію і зробити висновки. Також навчає дітей техніки вибіркового читання, аби у великих текстах могли обрати найсуттєвіше.
“Важлива частина роботи з учнями — різноманітні проекти, над якими діти працюють індивідуально, парами або групами, — додає Василь Дяків. — Це чудова можливість розвиватися, вчитися самостійності, долати труднощі, генерувати та втілювати ідеї”.
На уроках історії вчитель використовує структурно-логічний підхід, щоб учні розуміли історичну послідовність і суть процесів. Другий аспект — емоційне сприйняття.
“Мрію, щоб видали підручник з історії у формі коміксів, — зазначає педагог. — Певен, це буде дуже ефективний проект. Персоніфіковані історичні постаті діти запам’ятають швидше, аніж сухі факти. Треба, щоб дитина зацікавилася, побачила оживлену історію”.
Читайте також про те, як освітній омбудсмен планує боротись із несправедливістю в школах та вишах.
