На планеті збереглося понад 180 велетенських кратерів, що з’явилися внаслідок падіння метеоритів. Геологи називають їх астроблемами (у перекладі з грецької — “зоряні рани”). Серед найвідоміших у світі — 150-кілометровий кратер Чиксулуб (Юкатан, Мексика), а в Європі — Іллінецький, що розташований в Україні.
То де ж можна побачити цих свідків космічних катастроф? Що відомо про них сьогодні? Про це та інше розповідає Катерина Деревська, докторка геологічних наук, професорка кафедри НУ “Києво-Могилянська академія”.
— Де в Україні є метеоритні кратери?
— На території нашої країни виявлено і досліджено вісім таких кратерів: на Вінниччині, Житомирщині, Кіровоградщині, Полтавщині, Черкащині та Дніпропетровщині. Найкраще вивчено Іллінецьку астроблему на Вінниччині, адже вона, на відміну від інших, не похована під товщею осадових порід. Іллінецька астроблема — найдавніша в Європі, її вік — близько 400 мільйонів років.
— Що про неї відомо?
— Діаметр кратера — 7 кілометрів, а глибина — 600 — 800 метрів. Це єдина на території України астроблема, що частково виходить на поверхню. Під час вибуху метеорита, що впав на Землю, виділилася енергія 120-мегатонної бомби. Цей космічний удар шкоди нікому не завдав, тоді на планеті ще не було життя.
Сам метеорит загруз на глибині понад 600 метрів. Унаслідок вибуху зазнали змін місцеві породи. Температура і тиск у момент зіткнення з грунтом були такими високими, що бульбашки вуглецю в ньому миттєво перетворилися на крихітні коштовні камені.
— Чи правда, що тут знаходили алмази?
— Так, проте вони були мікроскопічними, а ось знайдені в цій місцевості агати, навпаки, великими. До речі, найбільший у світі агат — 14,5 х 25 х 32 сантиметри — знайдено саме в цих краях, нині він зберігається у Берлінському музеї природознавства.
До слова, частину території Іллінецької астроблеми оголошено пам’яткою природи місцевого значення. Тут ростуть унікальні, велетенського розміру лікарські рослини. Наприклад, шавлія.
— Коли ідентифікували цей кратер?
— Про те, що Іллінецький кратер — наслідок падіння метеорита, стало відомо щойно у 1973 році, коли його дослідила наукова експедиція.
Та ще з ІІІ століття місцеві черняхівські племена активно використовували звідти зювіт — цей камінь був чудовим матеріалом для жорен до ручних млинів. У пізніші часи їх тут виробляли у промисловому масштабі.
Із міцних залізомісних імпактитів — порід вибухового походження — давні жителі робили мечі й амулети. А із запеченої природним способом глини будували печі, підвалини хат. Цегла природного походження — унікальний матеріал, дуже легкий, міцний, добре тримає тепло, її возили навіть на будівництво Успенської церкви у Києво-Печерській лаврі.
— За якими критеріями визначають, що місце є власне астроблемою?
— Структура астроблеми має характерні ознаки вибухового метеоритного кратера: правильна кругла форма, кільцевий вал і — чашечка, що утворилася над точкою удару, в місці максимального стиснення породи. Важливим геологічним маркером, що визначає астроблеми, є наявність уже згадуваних імпактитів. Як-от зювіт. Це — гірська порода, що утворилася під впливом ударних хвиль унаслідок падіння метеорита. Вона складається з уламків скла, фрагментів різних порід і мінералів. Зокрема, зі згаданих алмазів.
— Якої ж сили вибух перетворює камінь на алмаз?
— Середня швидкість, з якою метеорити врізаються в поверхню Землі, — від 20 км/секунду. Їх кінетична енергія більша, ніж та, що виділяється при детонації вибухівки такої ж маси. А якщо на планету падає ме- теорит масою понад тисячу тонн, то енергія вибуху дорівнює ядерному.
Пропонуємо вашій увазі також текст про те, як обирають імена для супутників Юпітера. Назвати небесне тіло можете і ви.
