Як відомо, нещодавно астрономи Інституту Карнегі запропонували всім охочим придумати назви п'ятьом безіменним супутникам газового гіганта. За правилами оголошеного конкурсу, імена мають належати коханим або нащадкам бога Юпітера (Зевса), містити не більше 16 символів, нікого не ображати, не мати рекламного характеру та не повторювати назви інших супутників чи астероїдів. Політичні, військові та релігійні мотиви також заборонені.
Конкурс проходить в соцмережі Twitter і триватиме до 15 квітня: ім'я для супутників потрібно писати під хештегом #NameJupitersMoons і тегати акаунт @JupiterLunacy.
Про які ж супутники йдеться?
Нагадаємо, у липні минулого року астрономи з університету Карнегі заявили про відкриття 12 нових супутників Юпітера.
"Це відкриття можна назвати випадковим — команда шукала найвіддаленіші об'єкти Сонячної системи, а Юпітер вчасно потрапив в поле зору разом з невідомими досі супутниками, — розповідає газеті "Експрес" професор Анатолій Відьмаченко, член Міжнародного астрономічного союзу. — Раніше їх не бачили через малий розмір (наприклад, діаметр одного з них становить менше кілометра, він вважається найменшим з відомих супутників Юпітера), а 4-метровий телескоп імені Віктора Бланко в Чилі дав можливість розгледіти цю дрібноту".
Як з'ясувалося, дев'ять нових "місяців" газового гіганта належать до зовнішньої групи супутників і рухаються у протилежному напрямку до обертання планети. Найімовірніше це частини одного батьківського небесного тіла. Ще два супутники належать до внутрішньої групи і обертаються у тому ж напрямку, що й сам Юпітер. І лише один із них поводиться як бунтар — рухається у тому ж напрямку, що й планета, перебуваючи при цьому серед супутників, які обертаються навпаки.
Цьому супутнику ім'я дали одразу після відкриття, його назвали Валетудо – на честь римської богині чистоти, здоров'я та гігієни, правнучки Юпітера. Інші його побратими отримали назви, що складаються з літер та цифр. Саме для п'яти з них (S/2003 J5, S/2003 J15, S/2003 J3, S/2017 J4 і S/2018 J1) й обиратимуть нові імена в межах оголошеного конкурсу.
Схема обертання різних груп супутників Юпітера
"На сьогодні Юпітер — планета з найбільшою кількістю супутників, — каже Анатолій Відьмаченко. — Науці відомо про 79 природних супутників газового гіганта.
Ера їхнього відкриття почалася з 2000-х років. Завдяки телескопам новітнього покоління за десять років науковці зауважили ще 47 дрібних супутників діаметром від 2 до 10 кілометрів. Але про найбільші та найвідоміші з них — Іо, Європу, Гінамед і Каллісто — ми знаємо ще з 17 століття, коли вони були відкриті Галілеєм. Їх досі називають "галілеєвими".
Один із них — Європа — потенційний кандидат для колонізації у межах Сонячної системи. Поверхня небесного тіла вкрита товстим шаром льоду (близько 10-12 кілометрів), під яким, переконані науковці, існує цілий океан. Кілька років тому космічний телескоп "Габбл" зафіксував на супутнику ознаки водяних гейзерів. Вважається, що на Європі є прісна вода, та цілком імовірне існування життя. Тяжіння на супутнику можна порівняти з місячним — приблизно одна шоста від земного. Утім в Європи є великий мінус — висока радіація на поверхні, тому колонія може існувати лише під шаром льоду.
"Щодо походження супутників, то за однією з теорій, деякі з них — от як "галілеєві" — формувалися разом з Юпітером з протопланетної хмари, — пояснює Анатолій Відьмаченко. — А інші — ті, що дрібніші — могли бути уламками астероїдів. Захоплені гравітацією Юпітера, вони стали рухатися його орбітою".
Європа найбільше з усіх "крижаних супутників" схожа на планети земної групи.
Перші супутники Юпітера майже одночасно з Галілеєм відкрили ще декілька вчених. Один із них і нагородив їх "божестевнними" іменами.
"Це був німецький астроном Симон Марій. Саме він запропонував для супутників назви Іо, Європа, Ганімед і Каллісто", — каже науковець.
У грецькій міфології Ганімед — син троянського володаря Троя і німфи Каллірої, якого Зевс заніс на Олімп і зробив виночерпцем. Його часто зображали вродливим юнаком з келихом вина. А Каллісто — німфа і улюблениця богині-мисливиці Артеміди.
"Сучасні відкривачі супутників дотримуються давніх традицій у називанні небесних тіл, втім хочуть, щоб імена для них писали не лише давньогрецькою чи давньоримською, а й іншими мовами світу", — додає Анатолій Відьмаченко.
Серед відкритих раніше супутників Юпітера є також Коре — названий на честь богині Персефони (це її друге ім'я), дочки Зевса і Деметри. А відкритий у 1915 році супутник отримав офіційне ім'я Сінопе в честь німфи Синопи з давньогрецької міфології. Супутник, який відкрила 23 листопада 2000 року група астрономів з Гавайського університету, назвали Еріноме на честь коханої Юпітера.
Які ж імена пропонують учасники оголошеного нещодавно конкурсу? Серед ідей, що надсилають із різних країн світу, є зокрема, Карна (давньоримська богиня родючості і царства мертвих), Тривія (богиня місячного світла і магії), Калліопа (в давньогрецькій міфології найстарша серед дев'яти муз, богиня співів), Клітемнестра (сестра Єлени, через яку почалася троянська війна), а також для одного із супутників пропонують назву Вулкан (бог вогню у давніх римлян).
Пропонуємо вашій увазі також статтю про секрети людської пам'яті: як формуються спогади, чи можна позбутись небажаних і чому одним людям так легко даються іноземні мови, а іншим — ні.
