Чоловік та жінка переконали суд присяжних у Каліфорнії, що вони захворіли на рак крові через тривале використання засобу для боротьби з бур’янами. Йдеться про гербіцид Roundup від компанії Monsanto, яку декілька років тому придбав німецький хіміко-фармацевтичний конгломерат Bayer. В основі препарату — речовина гліфосат.
Bayer, звісно, всі звинувачення спростовував, наполягаючи, що їхній засіб безпечний для здоров’я. Утім це не перше таке судове рішення, ухвалене не на користь відомого виробника засобів захисту рослин. Торік суд присяжних у Сан-Франциско ухвалив, що хімічний гігант Monsanto має сплатити 289 мільйонів доларів колишньому шкільному садівникові, у котрого також діагностували рак крові (неходжкінську лімфому).
Наскільки популярний цей гербіцид в Україні?
— Гліфосат — одна з найбільш поширених діючих речовин, яка використовується в хімічних препаратах для сільського господарства, — розповідає в коментарі газеті "Експрес" Катерина Норенко, екологиня Міжнародної благодійної організації “Екологія — Право — Людина”. — З їх допомогою борються з бур’янами. Згідно з Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, гліфосат входить до складу 137 препаратів, які застосовують аграрії.
— Чи справді доведено, що гліфосат — небезпечний для здоров’я людей?
К. Норенко:
— Інформація дуже суперечлива. Наприклад, учені Вашингтонського університету проаналізували дані наукових досліджень за 2011 — 2018 роки, в яких взяло участь понад 54 тисячі осіб, що мали прямий контакт з пестицидами. Виявилося, що гліфосат справді збільшує ризик появи неходжкінської лімфоми на 41%.
З другого боку, Міжнародне агентство з дослідження раку (IARC) також оприлюднило звіт щодо гліфосату. У ньому, зокрема, йдеться, що остаточних та переконливих даних про вплив гліфосату на розвиток ракових процесів немає. До речі, гліфосат дозволений у ЄС лише до 2022 року.
— У Кабміні зареєстровано проект постанови, якою передбачено, що з червня цього року до України забороняється ввозити деякі гербіциди, зокрема й на основі гліфосату. Надалі передбачається включити їх до списку заборонених до використання та скасувати державну реєстрацію. Чому?
К. Норенко:
— Цей проект постанови активно проштовхують пасічники, тому що в них — мільйонні збитки через застосування неонікотиноїдів — пестицидів, надзвичайно токсичних для бджіл. Для прикладу, у країнах ЄС вони дозволені до застосування лише в теплицях, де немає бджіл і де вони не можуть їм зашкодити. А на відкритому грунті використання заборонене. У проект постанови вписано декілька гербіцидів, серед них і гліфосат.
— Чи реально, що цей документ набуде чинності найближчим часом?
— Навряд, — вважає Максим Кравченко, експерт з аграрних питань. — Сільгоспвиробники кажуть, що відмова від використання цих засобів захисту, зокрема на основі гліфосату, призведе до зниження врожайності основних експортних культур (пшениці, кукурудзи, ячменю, сої, ріпаку, соняшнику) на 5 — 20%. А це своєю чергою завдаватиме збитків аграрному сектору на 22 — 64 мільярди гривень щороку.
К. Норенко:
— Аграрії проти, тому що пестициди — це дешево, процес використання налагоджений. Хоча є багато альтернатив гліфосату. Та аграрії не хочуть інвестувати в розвиток, додатково витрачатися.
— А яка альтернатива можлива?
К. Норенко:
— Хімічні засоби захисту масово стали використовувати тільки в 60-х роках ХХ століття. До цього і без них сільське господарство розвивалося і Україна була першою годівницею в СРСР. Чому? Бо дотримувалися сівозміни. Якби так було і далі, то потреба в пестицидах була б у рази меншою. Варто шукати екологічно чисті методи боротьби з бур’янами. Наприклад, у США, щоб не використовувати фунгіциди — засоби проти грибка, який висушує чорницю, використовують тирсу з-під місцевої ялини. Тирса коштує копійки, закуповувати її в лісників дешевше, аніж пестициди. Плюс така продукція матиме статус органічної, що втричі підвищує її ціну. Тобто це не тільки безпечно, але й вигідно!
