Я вірю. І ось у що...

Світ зараз як ніколи близький до того, щоби в ньому кожен міг бути добрим і не кривдити нікого, зокрема й себе. Як не дивно, цьому сприяє зменшення кількості обмежень і збільшення варіацій норм, а не навпаки.

Катерина Бабкіна, письменниця
Катерина Бабкіна, письменниця

Так сталося, що я не хрещена й не вихована в релігійній традиції, і вважаю це за велику удачу. Зауважмо — безвідносно до того, в якій конкретній релігійній традиції я не вихована. Вважаю вдалим збігом обставин те, що мене оминула будь-яка.

Можна часто почути, що світ дедалі більше сповнений спокус, але на мою думку, він зараз як ніколи близький до того, щоби в ньому кожен міг бути добрим і не кривдити нікого, зокрема й себе. Як не дивно, цьому сприяє зменшення кількості обмежень і збільшення варіацій норм, а не навпаки.

Мені подобається вірити в щось, надто — в безумовну любов, в прийняття, у взаємодопомогу й усвідомлену відповідальність кожного за наш спільний світ, в дослідження всього, що відбувається навколо і в стратегічну оцінку результатів своїх дій. А також я добре розумію, як все це можна узагальнити однією ідеєю — наприклад, ідеєю Бога. Щоправда я не знаю релігії, яка не додала би до цього список того, як саме і за що принижувати і звинувачувати себе та інших.

Я приблизно розумію, як колись ідея віри як підтримки і способу пояснити собі ті чи інші явища в світі, які поки що не можна дослідити, була трансформована в ідею релігії, що покликана згуртувати людей і зробити їх покірними. Я розумію, чому і як саме з цього скористалися сильніші, щоби стати ще сильнішими, і як в цю пастку потрапили слабші і стали ще слабшими. Я розумію зручність концепту терпіння, покірності, страждань "тут" за винагороду "там" — це знімає з людей тягар відповідальності за своє життя, але разом з тягарем людина позбувається і свободи впливати на це саме своє життя. Мені теж зрозуміло, для чого культивувати ворожість до людей поза системою, тобто належних до іншої релігійної ідеї — перебуваючи під загрозою (з боку ворога) люди стають слухнянішими, їх легше переконати. Але що направду складно — так це змиритися з тим, що у світі, який так-сяк прийшов до ідеї рівності, все ще можуть існувати такі процеси.

Я розумію зручність концепту терпіння, покірності, страждань "тут" за винагороду "там" — це знімає з людей тягар відповідальності за своє життя, але разом з тягарем людина позбувається і свободи впливати на це саме своє життя.

Найбільше дісталося, звісно, жінкам, і якщо поза релігійним контекстом їхні права, як би це сказати, поволі починають і справді вважатися правами, то в релігійних спільнотах жінки й надалі залишаються істотами залежними, підконтрольними, за все відповідальними і одночасно в усьому винними.

Не більше пощастило тим, хто якось вибивається у своїх прагненнях із загальної картини "норми", хоча ніби уже вирішено: нормою є все, що не шкодить іншим людям. Мені здається, саме релігійні спільноти великою мірою дотепер культивують в людях хибне відчуття, ніби їм шкодить уже сам факт того, що хтось чинить не так само, як вони (вибирає віру в інший концепт, іншого партнера, інший одяг, інакший спосіб прикрасити себе, іншу форму взаємодії з людьми чи інші принципи вираження і реалізації своїх бажань; особливо страшно пригорає чомусь, коли й самі бажання в інших людей теж інші).

Але найгірше ставлення індивіда, здається мені, релігії культивують до самого себе. Всі постулати, в принципі, можна звести до двох речей: людина повинна і винна. Повинна робити щось (все, навіть думати) в чітко визначений спосіб і винна в тому, що так не робить. Починаючи з обмежень, що й коли пити та їсти, і закінчуючи настановами про те, кого, як, в який спосіб і з якою метою любити, а кого ні. А кожен дипломований психолог тим часом розповість вам, що почуття провини і страх не виконати те, що мусиш, постійні, фонові — це дуже погане підгрунтя для щастя та доброти до інших. Натомість хороше для неврозу, в якому людина в останню чергу думає про свого ближнього, та й взагалі про що б не думала — думає не надто ефективно. А людина, яка не думає, здебільшого небезпечна і може діяти на шкоду світові, собі і всім. Навіть коли вона намагається бути доброю.

Я вірю в те, що надмір не приводить до щастя, що гнів, заздрість, жадібність не приводять нас до вчинків на користь нам та іншим, що взаємини — понад майно, що слабших потрібно захищати. Релігія, яка стоїть на цьому, могла би називатися емоційною гігієною.

Я вірю, що іншим людям не можна шкодити, і треба не лише не шкодити зумисне, а зумисне не шкодити (а це різні речі!). Що ми повинні дізнаватися і думати про результати своїх дій та вчинків і їхній вплив на інших людей та наш спільний світ, і обирати робити лише те, що нікому не завдасть шкоди. Це могло би бути із святого вчення про відповідальність та екологічність.

Ще я дуже вірю, що кожна людина (будь-якої статі, раси та, до речі, віросповідання) має рівне право на життя, освіту, майно, їжу та безпеку, повагу, недоторканність приватного й особистого життя, оплату своєї праці та свободу від моральних чи фізичних катувань і принижень. Священна книга, де про це написано, називається Декларацією прав людини.

Я дуже тішуся, коли бачу як люди критично осмислюють будь-які ідеологічні чи релігійні норми і вирішують залишити з них лише корисні і здорові, ті, які не заперечують поваги до різноманітностей та відмінностей між людьми і абсолютно однакових свобод кожної відмінної душі.

Я вірю, що вся наша спільнота — людство — і все наше щастя — не про балію з водою і повторювані вірші, адресовані комусь, на кого можна перекласти відповідальність за себе і свій світ. І не про вбрання й те, в який бік прихиляти коліна і які частини тіла можна відкривати. І не про те, чи можна прикрашати власне тіло татуюваннями і їсти креветки. Не про страх. Не про ритуали і обмеження. Не про провину. А тільки про те, щоби думати добре про себе і про своїх ближніх і не чинити зле стосовно цих людей.

Думка
Марія ДМИТРІЄВА, гендерна експертка:

Під час опитування, яке проводили в дев'яти країнах світу серед жінок, що займаються проституцією, 89% заявили, що хотіли би припинити це, але не можуть цього зробити.

16.10
Здоров'я
Для здоров’я спини Іларій Січовий щоранку робить цю вправу — з’єднує кисті рук за спиною.

"Коли я вийшов на пенсію, зрозумів: щоб почуватись краще, треба більше рухатись", - каже чоловік.

16.10
Cтиль життя
Фото Антона Влащенка

Що цікаво, як на свій розмір ці тварини живуть дуже довго – 10-15 років.

15.10
Думка
Інна КУЧЕР, журналіст

15 жовтня - Міжнародний день сільських жінок. Про те, чому я його не святкую.

15.10
Здоров'я

Ревнощі неабияк впливають на організм людини. Вона при цьому може відчувати і фізичний біль - голови та серця, може стрибати тиск.

15.10
Актуальне

Тваринам по сім років. Усі троє народилися у тих самих клітках, в яких перебувають.

15.10
Cпорт

Як відреагували на позицію спортсменки у Федерації боксу України?

14.10
Актуальне

Розповідаємо про економ-варіанти, які до снаги сконструювати кожному.

14.10
Актуальне

"Вони повинні мати згоду особи на те, що будуть використовувати її персональні дані", - каже фахівець.

14.10
Актуальне
Фото depositphotos.com

Селяни кажуть: купуєш насіння за 2 тисячі гривень, а прибуток з урожаю - 100 тисяч!

14.10
Актуальне
Фото unsplash.com

Повчальна судова історія про те, як боржник вдавав, що не отримав ніяких коштів від позичальника, а також поради юриста щодо оформлення позик.

13.10
Актуальне
Фото Олени Ковальської

Ями, тріщини, вибоїни - з цим ми знайомі добре. А якщо такі халепи виникають на щойно відремонтованій трасі, то ми зазвичай кажемо: о, точно гроші вкрали, тому й вона погана. Втім, все може бути значно банальніше.

13.10
Актуальне
Фото Ірини Конторських

Виявляється, придбати справді якісний бджолопродукт на ринку - не так і просто!

12.10
Актуальне
“Цій аптечці, мабуть, років 12”, — зізнається водій.

Я провела експеримент - перевірила, чи є у водіїв легкового транспорту аптечки і що власне у них міститься.

12.10
Думка
Петро Яценко, письменник

"Я пам'ятаю пісні від своєї української родини, - сказала вона. - Українські народні пісні. Ввечері наша компанія збереться за пивом, і ми будемо їх співати з тобою".

11.10
Cпорт

Кікбоксерка повернулася зі змагань у Празі із золотою медаллю та... синцем під оком.

11.10
Актуальне
Фото Богданни Мартиник

Про тонкощі очищення й контролю якості палива, чому на підприємстві не можна користуватися мобільними і російський міф про те, як Україна краде газ у РФ.

10.10
Актуальне

Акція “Чарівні гривеньки” – з дуже високими шансами на перемогу, розповідають у редакції.

10.10
Cпорт
Фото УНІАН

Український боксер зустрінеться із суперником, який у своїй кар'єрі програв лише три бої.

10.10
Пригоди

А для дестабілізації обстановки в місті та залякування населення планував скоїти терористичний акт. Подробиці судової справи.

10.10
Актуальне

Кадрова комісія, яка буде проводити атестацію, має право витребувати інформацію від НАБУ, ДБР, НАЗК.

10.10
Історія

"Важко знайти групу капіталістів, які інвестують таку значну кількість коштів, заздалегідь знаючи, що вони будуть втрачені".

09.10
Пригоди

Що планував так званий прем'єр-міністр "Республіки Підкарпатська Русь"? Подробиці справи.

09.10
Здоров'я
Правда про вітаміни в пігулках. Лише наукові факти

Якби такі таблетки були зроблені з природних речовин, то одна пігулка мала б розмір м'ячика для настільного тенісу.

08.10
показати більше