Ще у 2017 році Міністерство освіти та науки оновило 40 навчальних програм для 5 — 9 класів. Зокрема, і програму для уроків трудового навчання. Тепер такі заняття мають відбуватися без типового ще для радянських шкіл розподілу на дівчачі й хлопчачі види діяльності. А учні мають право обирати проекти за власним бажанням. Та чи так усе насправді?
...Мати дев’ятикласниці Олена Семенова з Кременчука розповідає, що уроки трудового навчання в одній з місцевих шкіл організовані з розподілом на підгрупи: хлопці й дівчата окремо. “У нас усе без змін. Хлопці пиляють лобзиком, дівчата вишивають, — каже жінка. — Доньці не подобається вишивати, от і доводилося це робити замість неї”.
У Кременчуцькому міському науково-методичному центрі пояснюють: розподіл на підгрупи в школах міста відбувається у тих класах, де понад 27 учнів. Саме такі методичні вимоги Міносвіти. Школярі 5 — 9 класів на уроках трудового навчання можуть обрати діяльність за 40 модулями. Серед них: створення свічок, декорування, писанкарство, технологія миловаріння, дизайн кімнати, вишивання, вирощування квітів. У переліку нема, приміром, кулінарії. Оскільки у школах важко забезпечити дотримання всіх санітарно-гігієнічних норм: зокрема, йдеться про обов’язкову наявність санвузлів та гарячої води.
Однак у класах, де нема розподілу на дівчачу і хлопчачу підгрупи, уроки трудового навчання присвячують проектам максимум за двома модулями. Тобто вибір у дітей ніби є. Але обмежений.
“Учитель не зможе контролювати роботу 35 учнів за 35 модулями і при цьому ще й дотримуватися правил техніки безпеки”, — вважає Лідія Яковлєва, методистка міського науково-методичного центру.
Сини жительки Івано-Франківська Людмили Лінник навчаються у другому та шостому класах. “У старшого сина з п’ятого класу трудове навчання чітко розмежоване для хлопців і дівчат. Наприклад, хлопці увесь п’ятий клас пиляли щось із фанери, — розповідає Людмила Лінник. — Тепер уже пів року гнуть щось із дроту, правда, без особливого ентузіазму. А дівчата задоволені — бо опановують різні техніки ручної роботи, і їм це дуже подобається”.
У гімназії No1 імені Володимира Красицького в Хмельницькому учні вчаться шити, на деревині забивають цвяшки і нитками створюють візерунки. “Причому і хлопці шиють разом з дівчатами, і дівчата працюють молотком разом із хлопцями”, — зазначає директор гімназії Святослав Ратушняк.
Цікаво, що в школах різних країн Європи дітей змалку вчать не мислити стереотипно про “чоловічі” чи “жіночі” заняття. “Хлопці й дівчата разом готують, дерева пиляють, ріжуть, глину місять, в’яжуть, малюють”, — розповідає Людмила Лучинська, яка нині живе в Осло.
А в Німеччині виготовлені на уроках праці учнівські роботи потім продають. Таким чином показують дітям важливість і практичність зроблених ними речей.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як тренуються перед вирішальними змаганнями українські паралімпійці
