Один із них виявився земляком українського захисника з тимчасово окупованої частини Запорізької області, пише "Експрес" з посиланням на сторінку бригади у соцмережах.
Історія окупанта з України: Росія мобілізувала його на війну у 18 років
Щойно хлопцеві виповнилося 18 років – він опинився у 810 бригаді морської піхоти Чорноморського флоту РФ, а за два тижні вже був на передовій, на Північно-Слобожанському напрямку.
Серед російських полонених український воїн із Запоріжжя з позивним "Вольт" дізнався про свого земляка – молодого українця з тимчасово окупованого села Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району. У цьому селі жила бабуся "Вольта" та його двоюрідні брати, тож він часто там бував.
Полоненому українцю – Володимиру Башмакову – на початок повномасштабного вторгнення РФ було 15 років. Він розповів, що окупанти після захоплення села одразу ввели комендантську годину. Тих, хто його порушував – загарбники "ловили та били". Виїхати з окупації, твердить Башмаков, було неможливо.
Вже за місяць після початку окупації місцевих росіяни почали змушувати отримати російські паспорти. Зробила це сім'я хлопця. Вже у статусі "громадян РФ" батьки разом із сином виїхали до Краснодарського краю Росії. "Прожили там три роки. Виповнилося 18 – прийшов повістка. Не хотів йти на строкову, тому підписав контракт на корабель", – каже полонений.
Нового контрактника армії РФ спочатку відправили до окупованого Криму. "Два тижні провів у порту у Севастополі. Потім мене разом із ухилянтами передали до 810 бригади. І я потрапив на війну. Я шокований, я не очікував, що мене відправлять... Нормальної підготовки не було. Нас два тижні просто ганяли полігоном. Двічі стріляли з автомата. І кілька разів кидали гранати... Ми останні дні сподівалися на переговори, що війна закінчиться. Потім сподівалися, що припинення вогню буде. Зрештою – нічого", – каже Башмаков.
Полонений солдат армії РФ: Хочу, щоб мене тримали в полоні до кінця війни
Розповів він також, як потрапив у полон. "Знайшли підвал і сиділи там. Потім прилетіли дрони з колонкою і сказали: "Російські, здавайтесь, якщо хочете жити". І ми вийшли. І пішли за дронами. Російські військові атакували нас із дронів, щоб ми не здалися в полон. Російського бійця... п'ять дронів запустили на нього. Йому розсікло ногу. Згодом ми прийшли на позицію до військових. Нас напоїли, нагодували. А вночі ми пішли далі. Ніхто не обзивав, не бив. Хочу, щоб мене якнайдовше протримали тут. До кінця війни. Щоб я більше не потрапив на війну", – зізнався полонений.
"Вольт" сказав, що ніяк не сподівався побачити на боці ворога свого земляка. "Це дуже дивно. Випадок, як кажуть, цікавий. Здавалося б, не могло такого статися. Це для мене трішки шок... Зустрів свого земляка, молодого хлопця", – каже військовий. Він також розповів, що на ТОТ у нього залишилися родичі. І вони кажуть: в українців в окупації варіантів мало. Вони повинні або виконувати накази окупантів - або більше не живуть.
Коли у Башмакова запитали, що він сказав би таким, як сам, молодим хлопцям – той відповів: "Здавайтеся в полон. Тут нормальне ставлення. Тут ніхто нікого не мучить. Здавайтеся – і житимете". Хлопець також був не проти, аби відео з ним опублікували: "Хочу, щоб мама знала, що я живий".
"Це приклад того, що буде з людьми там, куди приходить Московія; що буде, якщо віддати українські території – це насамперед віддати ворогові людей, яких потім відправлять воювати проти нас", – резюмували в 158 ОМБр.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
