Незважаючи на відсутність візуальних ознак нових забруднень, екологи звернули увагу на той факт, що викиди нафтопродуктів фіксувалися вздовж частини південного та всього західного узбережжя Кримського півострова у жовтні 2025 року. На думку експертів «Зеленого маршруту», це виявився відкладений ефект процесів апвелінгу (підйом холодних глибинних вод до поверхні – ред.) придонної води, на яку більшість експертів чекали до кінця літа.
Сили оборони збили російський дрон, якого ще ніколи не бачили
Мазут міг сповзти на 150 і навіть 1500-метрову глибину
Фахівці ініціативи припустили, що основна частина мазутної плями, що повернула у бік Криму, при низькій температурі води опинилася на дні і переміщалася ним протягом тривалого часу зі сходу на захід, відповідно до сезонних придонних течій. На період літнього сезону основне тіло викиду могло опинитися в районі Південного берега Криму на глибині 90-150 метрів або навіть частково сповзти на наступний рівень глибиною 500-1500 метрів, який в цьому районі знаходиться вже за 10 кілометрів від урізу води.
На глибині 90-150 метрів температура води не прогрівалася до величин, які б сприяли випливу мазуту, проте поступово через обмін теплих шарів з холодними «тіло» мазуту піднімалося вище в товщі води і тільки через відсутність сильних штормів не вийшло остаточно на поверхню у літній період.
Ця гіпотеза знайшла своє підтвердження в жовтні 2025 року, коли в результаті першого осіннього шторму на початку жовтня на всьому південному, південно-західному та західному узбережжі Криму зафіксовано нові викиди мазутних плям на берег, забруднення акваторії Каламітської затоки та загибель морських водоплавних птахів.
Жодні мікроорганізми не впораються з цією чорною масою
Жодних оцінок про те, скільки ще непереробленого мазуту залишається на дні вздовж кримських берегів, у відкритому доступі немає. Експерти наголошують, що складно навіть теоретично розрахувати цю величину через суперечливу інформацію про кількість нафтопродуктів, що потрапили у воду. Однак у «Зеленому маршруті» переконані, що його обсягів точно більше, ніж можливостей морських мікроорганізмів до переробки вуглеводневих сполук. Тим більше, деякі компоненти мазуту для мікроорганізмів «не по зубах».
