Минулого тижня парламент ухвалив бюджет на наступний рік. Як розподілили державні кошти — читайте у нашому тексті.
— Як зміняться надходження і видатки бюджету в 2020 році?
— Доходи держбюджету заплановано на рівні 1 трлн 93 млрд гривень, витрати — 1 трлн 180 млрд гривень, дефіцит бюджету становитиме 2,09% ВВП. Доходи і витрати держави з урахуванням ЄСВ і місцевих бюджетів збільшаться приблизно на 180 млрд гривень, — розповідає Данило Монін, експерт економічних програм Українського інституту майбутнього.
— Завдяки чому зростуть доходи бюджету?
— Більше грошей планують отримати від податку з доходів фізичних осіб (ПДФО), від податку на прибуток підприємств, оренди державного майна, а також доходів від грального бізнесу (легалізація азартних ігор має збільшити спецфонд бюджету на 3 млрд грн. — Авт.), — каже економіст Віктор Скаршевський.
— Можливо, врахували і доходи від приватизації?
— Заплановано, що надходження від приватизації сягнуть 12 млрд гривень. Але вони — разові, тому йдуть на фінансування дефіциту бюджету.
— На які сфери збільшено видатки, а на які — зменшено?
Д. Монін:
— Витрати на оборону і безпеку у 2020 році становитимуть 5,4% ВВП (245 млрд гривень), це на 15,9% більше, ніж торік. Хоча цього року вони, ймовірно, перевищать 6% ВВП.
З наступного року очікується запуск другої частини медичної реформи, тому Національній службі здоров’я виділено 72 млрд гривень проти 20 млрд рік перед тим. А загалом на медицину передбачено 120,8 млрд гривень (+23%), на освіту — 149 млрд грн. (+15,8%), на дорожню інфраструктуру — 73,7 млрд грн. (+36,4%), 38 млрд грн з цієї суми заплановано витратити на ремонт та реконструкцію доріг. Водночас зменшено субвенції у місцеві бюджети.
В. Скаршевський:
— На субсидії передбачено лише 47,6 млрд гривень проти 58 млрд минулого року (-17,9%). Цих грошей може не вистачити.
— Поясніть — чому.
— У листопаді тарифи на природний газ для населення підвищено на 14,6% — до 6,91 грн за кубометр. У грудні зростання тарифів триватиме, бо дорожчає імпортний газ, до ціни якого прив’язаний тариф. За попередніми оцінками, у грудні він збільшиться до 8,10 — 8,30 гривні за кубометр. Із січня скасовується верхня межа тарифу на природний газ для населення в розмірі 9,72 гривні за кубічний метр, і він цілковито залежатиме від динаміки цін на європейський газ. Якщо ціна газу з Європи сягне, скажімо, 12 — 14 грн/м3 (як це було у 2018 році), такою ж буде ціна і для українських громадян. Зрозуміло, що зростатиме й вартість тепла.
— Яке зростання економіки заплановано?
— Сподіваються, що ВВП зросте на 3,7%. Але, на жаль, уряд не каже про джерела зростання. Останні декілька років економіка зростала завдяки сприятливій зовнішньоекономічній кон’юнктурі та... гарній погоді, бо збираємо добрий врожай.
— Нам обіцяли 40% зростання ВВП за п’ять років, але вже очевидно, що цього не буде, — каже виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. — Дай Боже, щоб ми побачили 3,7% зростання економіки у 2020 році. Аби було принаймі таке зростання ВВП, має зростати промисловість. А де ви бачили промислову програму? Її наразі немає.
— На скільки збільшиться мінімальна зарплата?
— На 550 гривень. З 1 січня 2020 року вона зросте із 4173 гривень до 4723 (+13,8%). Водночас зростуть і витрати фізичних осіб — підприємців, бо до мінімальної зарплати прив’язаний єдиний податок і ЄСВ (22%), тобто ФОПи платитимуть податків на 13% більше, ніж у 2019 році. Плюс посилюють штрафні санкції за порушення трудового законодавства, бо вони також прив’язані до мінімальної зарплати.
Щодо середньої зарплати, то гадають, що вона підвищиться із 10 329 гривень до 12 497 гривень (+20,99%).
О. Пендзин:
— Цьогорічний індекс інфляції буде на рівні 7 — 8% плюс очікувані 3 — 3,5% зростання ВВП. 13% зростання мінімальної зарплати — це плюс-мінус її корекція на рівень інфляції і на зростання ВВП.
— Як зміняться соціальні стандарти?
— У першому півріччі 2020-го уряд не планує переглядати прожитковий мінімум і до 1 липня його буде збережено на рівні грудня 2019 року — 2102 гривні (для працездатних осіб), 1638 гривень (для осіб, які втратили працездатність), 1779 грн (для дітей віком до 6 років), 2218 гривень (дітей віком від 6 до 18 років). Усі соцвиплати, прив’язані до прожиткового мінімуму, у першому півріччі буде заморожено.
А з 1 липня 2020 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становитиме 2118 гривень, з 1 грудня — 2189 гривень. Прожитковий мінімум за соціальними та демографічними групами буде таким: діти до 6 років: з 1 липня — 1859 гривень, з 1 грудня — 1921 гривня; діти від 6 до 18 років: з 1 липня — 2318 гривень, з 1 грудня — 2395 гривень; працездатні особи: з 1 липня — 2197 гривень, з 1 грудня — 2270 гривень; особи, які втратили працездатність: з 1 липня — 1712 гривень, з 1 грудня — 1769 гривень.
Щоправда, наступного року у бюджеті передбачено 806 мільйонів гривень на надбавки одиноким пенсіонерам віком понад 80 років. Її отримуватимуть близько 100 тисяч таких осіб. Середній розмір надбавки становитиме 671 гривню щомісячно.
— Чи заплановано щорічну автоматичну індексацію пенсій у березні?
— У 2020 році очікується рекордний дефіцит Пенсійного фонду — 173 млрд гривень (ця сума піде з бюджету на дотування ПФУ). Про індексацію відповідно до прийнятого у 2017 році закону не сказано ні слова. Звідси можна зробити висновок, що її не буде.
— Якого курсу гривні щодо долара варто чекати?
Д. Монін:
— Бюджет розрахований на середньому річному курсі 27 гривень за долар. Водночас Міністерство економіки підготувало й оптимістичний сценарій розвитку, при якому середній курс на наступний рік становитиме 24,8 гривні за долар.
В. Скаршевський:
— Курс залежить від дуже багатьох факторів, і сказати точно, яким він буде через рік, певна річ, не можна.
Але якщо аналізувати фундаментальні показники, то в курсі більше девальваційних причин. Стрімкими темпами зростає дефіцит торговельного балансу, зменшуються перекази від заробітчан, знижуються ціни на метал, сповільнюється світова економіка, зокрема Китаю.
— На жаль, у бюджеті заплановано дальшу девальвацію гривні щодо нинішнього ринкового курсу на 10 — 12%, — каже Андрій Новак, голова Комітету економістів України. — Питання, пов’язані з наповненням бюджету, уряд хоче вирішувати за рахунок девальвації гривні. А знецінення гривні — це й знецінення наших доходів.
— Які плюси та мінуси цього кошторису?
Д. Монін:
— Головний плюс — це перше велике переформатування бюджету, щоб мінімізувати розпилювання державних коштів і підвищити ефективність витрат бюджетних грошей на рівні центральних органів влади.
Найбільший мінус — побоювання Кабміну прискорювати економіку. Це на старті зриває плани її зростання на 40% за п’ять наступних років.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також найважливіше про справу ДБР щодо п'ятого президента України
