Подія: МВС України заявило про готовність до впровадження системи автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху на українських дорогах.
Деталі: 27 вересня 2018 року набув чинності Закон України № 2262 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів". Документ впроваджує фотовідеофіксацію порушень ПДР та паркування, а також інструментарій захисту прав водіїв та власників автомобілів. Проте, щоб згаданий закон запрацював повною мірою, на практиці необхідно було реалізувати ще низку заходів — внести зміни у деякі нормативні акти та забезпечити технічну базу. Зокрема, для цього в Києві вже встановили понад 7 тисяч камер із розпізнавання облич і номерів авто. Матеріали фотовідеофіксації мають надходити до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, який вестиме МВС.
Новацію почнуть тестувати з Києва, як з найбільшого міста. Директор Департаменту комунікацій МВС України Артем Шевченко опублікував на своїй сторінці у Facebook фото з офісу, в якому координуватиметься вся робота.
Фото зі сторінки Артема Шевченка у Facebook
"Це — своєрідний "центр керування польотами". Сюди стікається вся інформація з поки що 20 камер (буде більше) у столиці, яку оброблять поліцейські, Патрульна поліція України. Саме тут формуватимуться так звані "листи щастя", тобто постанови про адмінправопорушення, які поштою присилатимуть правопорушникам", — пише Шевченко.
Комерційна вигода від впровадження фото- та відеофіксації порушень ПДР очевидна. Кожна з камер, що зараз працює, здатна фіксувати навіть тисячі порушень щодня. За інформацією Шевченка, два десятки камер із початку доби 14 лютого і до 11:29 зафіксували 38 528 порушень швидкісного режиму. Помноживши кількість порушень на суму штрафу, можна зрозуміти дохідність таких заходів. При тому, що мінімальний штраф за таке порушення сягає 255 гривень, за кілька годин таким чином місто заробляє майже 10 мільйонів гривень. Оскільки зараз на вулицях Києва діє обмеження швидкості 50 кілометрів на годину, потенційними порушниками є велика частина водіїв.
Основною проблемою Закону України № 2262 вважають те, що винним у порушенні ПДР, зафіксованому на камеру, є власник транспортного засобу, а не водій, який скоїв правопорушення. Навіть якщо він не водить автомобіль і не має посвідчення водія. Також у цьому законі є норма щодо "належного користувача" — особи, яка не є власником транспортного засобу, але добровільно звернулася в Сервісний центр МВС і погодилась брати на себе всі штрафи. При цьому у одного транспортного засобу може бути лише один "належний користувач". Це викликає багато питань. Зокрема, невідомо, як здійснюватимуться стягнення з маршрутних автобусів, на яких кілька водіїв працюють позмінно.
Коментарі: Українці в соцмережах по-різному реагують на цю новацію, та більшість відзначає позитивний вплив такого впровадження. "Довгоочікувана автоматична фіксація порушень ПДР почалась із Києва. За півдоби роботи 20 камер зафіксовано 38528 порушень швидкості. Як гадаєте, скільки часу знадобиться, аби перемогти відчуття суцільної безкарності?", — пише користувач Facebook Віктор Перлов.
Його підтримує Дмитро Рудас: "Скоріше б запустили. Впевнений, що ця жахлива цифра дуже швидко зменшиться до адекватної, оскільки наразі це — швидкість потоку. Неможливо їхати 50 кілометрів на годину там, де всі женуть не менше 80-ти".
Що було раніше: На початку лютого український стартап "Штрафи UA" запустив додаток, який відслідковує через смартфон стиль водіння та платить гроші за безпечне керування авто.