На переговорах у Саудівській Аравії про припинення вогню багато чого залежатиме від готовності Києва і Москви піти на поступки. Про це пише The Sunday Times, перераховуючи "камені спотикання" на шляху до мирної угоди між Росією та Україною.
Мирна угода: є 5 бар'єрів
Як зазначає автор статті Марк Урбан — журналіст і автор книги The Skripal Files про життя колишнього полковника ГРУ Сергія Скрипаля до і після отруєння в Солсбері, загалом таких каменів п’ять. Першим "каменем спотикання" Урбан називає обмеження на припинення вогню. Заявлена мета переговорів у Саудівській Аравії — внести ясність у питання, які об'єкти будуть недоступні для дальніх ударів. Наступний пункт — поширення перемир’я на Чорне море. "Прихильники України підозрюють, що Москві важливіше захистити залишки свого флоту і нафтові об'єкти від ударів безпілотників дальнього радіуса дії, ніж згорнути бойові дії на лінії фронту, де її сухопутні війська все ще домагаються успіхів", — пише Урбан.
Утім, продовжує журналіст, попри успіхи російських військ у Курській області РФ, "наземна війна, як і раніше, не приносить Кремлю проривів".
Другий камінь спотикання - Військовий моніторинг. Як зазначає автор статті, президент України Володимир Зеленський завжди відкидав закінчення війни шляхом повторення Мінських домовленостей. Припинення вогню, пише журналіст, може виглядати саме так, бо воно заморозить територіальні завоювання Кремля за останні три роки. Зеленський, можливо, буде змушений на це погодитися під сильним тиском США.
Зустрічною вимогою українського лідера буде ефективний моніторинг і гарантії того, що Кремль не зможе знову дестабілізувати Україну. Моніторинг, як пише Марк Урбан, має здійснюватися західними літаками і супутниками, які збирають розвіддані. "Хоча Росія намагалася накласти вето на подальший обмін розвідувальною інформацією, малоймовірно, що така вимога витримає переговори", — пище журналіст.
Третім "каменем спотикання" Урбан назвав НАТО в Україні. Росія проти розміщення західних військ на території України, але Зеленський наполягає на надійних гарантіях безпеки від країн-партнерів. Розмірковуючи, як може просуватися угода, автор статті підкреслює, що було б помилкою вважати, що початковий гамбіт Путіна — це його остаточна позиція. "Очевидно, що Україна не буде вступати в НАТО — можливо, Трамп занадто рано поступився в цьому питанні — але, тим не менш, це відповідає основним вимогам Кремля", — пише Урбан.
Але, розмірковує журналіст, західні країни можуть створити військові тренувальні бази в певних географічних зонах, наприклад, на захід від Дніпра. Для Франції та Британії, які намагаються узгодити розгортання 20 000−30 000 осіб, мандат передбачає політичне і військове балансування. Це не бойові сили, і вони навіть не називаються миротворчими — натомість лунає концепція "сил заспокоєння", які здійснюватимуть видиме патрулювання в таких областях, як Одеська чи Львівська.
Вирішальне значення матиме сила української армії
"Таким чином, 120 або близько того винищувачів НАТО в Польщі та Румунії будуть використані для підтримки угоди, ставши головним стримувальним фактором для Росії", — наголошує Урбан.
Американський елемент є важливим для лідерів ЄС, чиї військово-повітряні сили не володіють деякими можливостями, які має Америка, зазначає журналіст. Однак, з огляду на конфлікт у Білому домі 28 лютого, українці можуть сумніватися, що гарантія Штатів справді надійна. А це означає, що вирішальне значення матиме сила української армії.
Четверта перепона - території. "Дехто пропонує формулу порятунку обличчя, в якій обидві сторони визнають, що нинішня лінія фронту є їхнім де-факто кордоном, але статус окупованих територій ще не визначено. Як приклад наводять корейське перемир’я 1953 року", — міркує журналіст.
Однак це повертає до того типу угоди, якого Зеленський уникатиме, оскільки довгострокові плани Кремля, як і раніше, полягають у тому, щоб поглинати Україну по кілька областей за раз. Водночас, за оцінками західних розвідслужб, Путін все ще не визнав необхідності довгострокового і стабільного миру з Києвом. Це, як пише Урбан, робить ще складнішою вимогу до тих, хто ухвалює рішення в Україні, піти на жертви заради миру.
П'ятим пунктом журналіст називає формування майбутнього України. Автор статті наголошує на вимогах РФ, які можуть зірвати цей процес — припинення поставок західної зброї та спроби обмежити чисельність ЗСУ. "Наполегливе бажання Росії обмежити чисельність і оснащення українських сил, найімовірніше, буде сприйнято як явна ознака того, що Кремль має намір вторгнутися знову, щойно оновить і відновить власну армію", — підсумовує Урбан.
Нагадаємо, що в Саудівській Аравії уже почалася зустріч української та американської делегацій.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook