Двадцять років тому, 29 грудня 1999 року, Конституційний Суд визнав, що смертна кара суперечить Конституції України, і це стало початком її офіційного скасування. Остаточно з Кримінального кодексу України цю статтю вилучили 22 лютого 2000 року. Де досі діє смертна кара? За що страчують? Пр це питаємо Марію Гур’єву, правозахисницю міжнародної організації Amnesty International в Україні.
— Спершу нагадаю, що смертну кару наша країна успадкувала від Радянського Союзу разом із Кримінальним кодексом 1961 року. Проте Україна прагнула вступити до Ради Європи, а скасування смертної кари було для цього обов’язковою умовою. Загалом уже в часи незалежності й аж до повного скасування такого виду покарання в Україні за найтяжчі злочини було страчено понад 600 засуджених — їх розстрілювали.
Рада Європи поставила Україні ультиматум, тож урешті зміни внесли до законів. Відтоді ми — серед 106 країн, де смертну кару скасовано. Ще у 28 країнах норма прописана в законодавстві, проте не застосовується на практиці. Однак у 56 країнах світу досі страчують за злочини. Нині з європейських країн лише Білорусь має смертну кару.
— Згідно з опитуваннями, смертну кару підтримує третина українців. Чи можливе повернення такого покарання?
— Це абсолютно неможливо, бо таким кроком Україна відкинула б себе на десятки років назад. Це означало б відмову від більшості своїх міжнародних зобов’язань.
— А яка ситуація зі застосуванням смертної кари у світі?
— Загалом кількість страт скорочується, про це свідчать дані Amnesty International. За минулий рік проведено 690 страт (рік перед тим — 993). Ці документально підтверджені дані не враховують статистики в Китаї, де страти обраховуються тисячами, однак це засекречена інформація. 78% страт припадає на Іран (253), Саудівську Аравію (149), В’єтнам (85) та Ірак (52).
— А за що страчують?
— Переважно — за найтяжчі злочини, вбивства з обтяжувальними обставинами, згвалтування тощо. У США смертна кара діє в окремих штатах, там можуть позбавити життя за державну зраду. У Китаї стратити можуть аж за 53 злочини, зокрема, за шпигунство, привласнення державного майна, викрадення літака тощо. А в мусульманських країнах можуть позбавити життя за гомосексуалізм, хабарництво чи приховування інформації про доходи (у Пакистані перелік злочинів, за які страчують, налічує 27 пунктів, серед яких — богохульство і позашлюбний секс).
— Як сьогодні страчують?
— Найбільш “гуманно” в Америці — на електричному стільці або введенням смертельної дози. Є також повішання, розстріл та газова камера. У бідніших країнах переважно застосовують розстріл, обезголовлювання чи каменування.
— Чи змінюється картина злочинності залежно від того, чи страчують винних?
— Відомо, що в Китаї за корупцію стратили тисячі людей. Проте рівень хабарництва у цій країні вищий, ніж там, де не застосовують страти. Насправді результати досліджень засвідчують: немає зв’язку між кількістю злочинів і тим, чи діє в країні смертна кара. Адже узаконене державою вбивство породжує ще більшу жорстокість.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому люди сваряться у соцмережах
