Про це він сказав в інтерв'ю "Радіо Свобода". Ян Белецький зазначив, що "певні жести, певні символи, могли б бути виконані навіть в часі війни, яка триває".
Волинська трагедія: чого очікує Польща
Експрем'єр Польщі сказав, що йому завжди здавалося, що якщо тривали ексгумаційні роботи, ціллю яких була можливість нарешті гідно поховати осіб, яких замордовано на Волині, якщо зараз умови дозволяють, то ці роботи повинні бути відновлені.
"Як на мене, це проста і необхідна умова, щоб з найбільшою турботою думати про тих, кого вбили. Навіть днями, коли ми мали річницю вибуху Варшавського повстання, повстання трагічного для поляків, але, може, необхідного, щоб дух свободи залишився піднятим у Польщі. Це було видно, що для поляків пам'ять і така навіть опіка над минулим дуже важлива (...)
Отже, якщо маємо історичний запис про Волинську трагедію, то, без сумніву, наступні польські покоління будуть про це пам'ятати. Тому ліпше зробити той крок-мінімум, тобто відшукати ці символічні останки жертв і поховати з належною гідністю і старанністю", – пояснив він.
Ян Белецький також відповів на питання, чи може "справа Волині" стати ускладненням на шляху України до ЄС. "Це точно ускладнення, оскільки в цьому всьому є багато символіки і потрібна добра воля та емпатія, а також бажання визнати, що не все в минулому було добре і гарне (...) Тут для мене важливий жест, добра воля. І цей жест, і добра воля для мене не має жодного зв’язку з війною.
Бо якщо хтось хоче проводити дослідження та ексгумацію і не боїться, що над ним літають дрони, ракети чи щось інше, то нехай копає, проводячи ексгумацію. Неможливість проводити ці роботи полякам важко зрозуміти", – зазначив колишній очільник польського уряду. Він додав, що досі існує брак хоч якогось "суттєвого жесту з боку України" у цій справі.
Польща спекулює, ніякої заборони поховань немає, – історик В'ятрович
Історик та народний депутат Володимир В'ятрович у колонці для NV пояснив, що у Польщі знову активно почали говорити, що на заваді розвитку нормальних відносин з Україною є "заборона на ексгумації поховань загиблих від українців поляків", але ця перешкода є цілком надуманою.
"По-перше, ніколи не було жодної заборони на ексгумації та перепоховання. З українського боку, як реакція на знищення кільканадцяти українських могил в Польщі (деякі знищували в прямому ефірі, деякі – з благословення влади) було заявлено про призупинення видачі дозволів на пошукові роботи на українській території для польських експедицій.
Тобто ніхто не забороняв перепоховати віднайдені останки, натомість призупинили можливості для пошуку таких поховань. Пошуку, який міг виявити поховання, а міг закінчитися безрезультатно. Призупинили з метою зупинити руйнування українських могил (цього вдалося досягнути) і відновити вже зруйновані (цього досі не сталося)", – зазначив історик.
Він додав, що саме польські політики не бажають вирішувати це питання. Натомість вони постійно говорять про нібито заборону ексгумацій, бо так створюється потрібна емоція: обурення від того, що не дають здійснити достойне перепоховання предків значно більше, ніж те, яке могла б викликати інформація, що нема дозволу на пошуки можливих поховань.
"Бо так легше переконати своїх співгромадян в уже майже сакральній, затвердженій польським законодавством, але не підтвердженій історичними джерелами і дослідженнями цифри в 100 тисяч вбитих поляків. Нібито вони десь там непоховані по-християнськи в українській землі", – написав історик.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
