У Мінську на тристоронніх газових переговорах нарешті підписано довгоочікуваний документ, що дозволяє зберегти транзит російського газу територією України у найближчі роки. Уряд оприлюднив подробиці переговорів, які дозволяють краще зрозуміти, про що домовилися “Нафтогаз України” і “Газпром”.
“Зауважу, що нового контракту поки що немає. Є лише протокол тристоронньої зустрічі, яка проходила у Мінську та Берліні, — каже "Експресу" Максим Білявський, експерт енергетичних програм Центру Разумкова. — Він — декларативний і містить факти, які протирічать у певних моментах європейському законодавству. Наприклад, непрозоре тарифоутворення на послуги транспортування газу та введення такого учасника процесу, як компанія — організатор транзитного контракту”.
“За попередніми даними, у договорі між “Нафтогазом” та “Газпромом”, за умови його підписання, буде зафіксовано мінімальний гарантований обсяг транзитного газу на 2020 рік в обсязі 65 млрд кубометрів та по 40 млрд кубометрів у 2021 — 2024 роках”, — розповідає Марія Яковлєва, експертка з енергетичних питань.
“Але я переконаний, що, наприклад, у 2021 році буде протранзитовано більше, ніж договірні 40 млрд кубометрів, — каже Андріан Прокіп, експерт з енергетики Українського інституту майбутнього. — Очікується, що деякі європейські компанії активніше бронюватимуть українські потужності, закуповуючи газ у Росії та використовуючи для прокачування саме український маршрут. Загалом вважаю позитивом те, що існує домовленість на п’ять років. Щодо обсягів прокачування — наша країна не у суттєвому виграші. Для нас це такий собі фінансово нульовий варіант”.
— А як загалом оцінюєте нові домовленості?
М. Яковлєва:
— Мої враження від того, що відбувається, доволі негативні. Умови Росії — доcить кабальні. По-перше, українська сторона відмовляється від усіх судових позовів (включаючи штрафи та пені) до Росії на суму 22 млрд доларів. По-друге, знімає арешти з майна, активів та грошових коштів “Газпрому”. По-третє, українська сторона відмовляється у майбутньому від будь-яких можливих претензій і позовів за контрактами на поставку і транзит від 19 січня 2009 року.
А. Прокіп:
— Але ж треба розуміти, що всі ці позовні заяви, штрафи були й певним елементом тиску на Росію, щоб змусити її сісти за стіл переговорів.
Найбільш спірне питання наразі для мене — щодо 7 млрд доларів штрафу, який АМКУ наклав на “Газпром” і тепер нібито скасує його. Яким буде механізм скасування — невідомо. А от виплата за рішенням Стокгольмського арбітражу ($2,9 млрд) залишається — Росія поверне нам ці гроші.
М. Яковлєва:
— Є й інші спірні моменти. Замість нового оператора ГТС з “Газпромом” матиме відносини за транзитом знову “Нафтогаз”. Навіщо тоді було робити анбандлінг?
Замість контракту на транзит із “Газпромом” “Нафтогаз” підписує угоду про організацію транзиту. Потім з’являється ще один учасник процесу, який визначається угодою про організацію транзиту, — компанія-організатор (такий собі тамада). Надзвичайно складна і заплутана договірна схема.
Втім плюс у тому, що НКРЕКП повинна встановити конкурентний тариф, який буде відповідати рівню тарифів на транспортування в країнах Західної та Центральної Європи. Європейський Союз до 27 грудня має гарантувати і письмово підтвердити сертифікацію нового оператора ГТС України згідно з нормами ЄС, а також відповідність законодавства України у сфері регулювання транспортування газу вимогам Союзу.
Нагадую, це вимоги Росії, яка не входить до Енергетичної хартії, не імплементувала жодного енергетичного пакета і не визнає європейських директив, зате вміє усім виставляти умови. Українська сторона повинна надати гарантії, що НКРЕКП усе юридично оформить, що захистить інтереси РФ та встановить тарифи, які визнає країна-агресор. До 29 грудня НКРЕКП повинна прийняти фінальне рішення про сертифікацію нового оператора ГТС та про видачу йому ліцензії. І тільки тоді компанія-організатор та оператор ГТС підпишуть типовий договір на транспортування, де всі умови вони самі собі визначили та немає штрафних санкцій.
— Як це вплине на наш ринок та на ціну газу для побутових споживачів?
А. Прокіп:
— Українським споживачам не варто чекати якогось цінового шоку. Та є інший нюанс — на наступний рік заплановано цінову лібералізацію, коли побутові споживачі мали б почати платити за газ стільки ж, як і промисловість.
М. Білявський:
— Ціни на газ для населення в першому кварталі 2020 року через достатні обсяги накопичення палива у газосховищах за літніми цінами не мали б змінитися.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про незвичні способи боротьби зі злісними неплатниками за комунальні послуги
