14 квітня 2022 року українські військові завдали нищівного удару по Чорноморському флоту Росії, потопивши ракетний крейсер "Москва", флагман російського флоту, і це викликало негативну реакцію в США. Про це повідомляє The New York Times.
США були розлючені успіхом України
У статті йдеться, що у середині квітня 2022 року американські та українські військово-морські офіцери проводили рутинну розвідку, коли на екранах їхніх радарів з'явилося щось несподіване. За словами колишнього високопоставленого американського офіцера, "Американці кажуть: "О, це "Москва"! Українці кажуть: "Боже мій. Дуже дякую. До побачення".
"Москва" був флагманом Чорноморського флоту Росії. Українці його потопили. Потоплення було сигналом тріумфу - демонстрацією української майстерності та російської недолугості. Але цей епізод також відобразив роз'єднаний стан українсько-американських відносин у перші тижні війни.
Американці були розлючені, бо українці не попередили про це; здивовані, що Україна мала ракети, здатні досягти корабля; і панікували, бо адміністрація Байдена не мала наміру дозволити українцям атакувати такий потужний символ російської могутності".
Залужний мав складні відносини зі США
Видання описує складні стосунки між військовими командуваннями України та США. Коли після вторгнення американські генерали запропонували допомогу, вони зіткнулися зі стіною недовіри. "Ми воюємо з росіянами. Ви – ні. Чому ми маємо вас слухати?" – начебто сказав американцям командувач Сухопутних військ, генерал-полковник Олександр Сирський під час їхньої першої зустрічі.
Проте Сирський швидко змінив свою думку: американці могли надавати таку розвідувальну інформацію про поле бою, яку його підлеглі ніколи б не отримали самостійно. У ті перші дні це означало, що генерал Доног’ю та кілька його помічників телефоном передавали дані про переміщення російських військ Сирському та його штабу. Але навіть ця імпровізована співпраця зачепила "болючу точку суперництва всередині української армії – між генералом Сирським та його начальником, головнокомандувачем генералом Валерієм Залужним". Прихильники Залужного вважали, що Сирський уже використовує ці відносини у власних інтересах.
Ситуацію ще більше ускладнювали напружені відносини між Залужним і його американським колегою, генералом Марком А. Міллі, головою Об’єднаного комітету начальників штабів США. Під час телефонних розмов генерал Міллі міг ставити під сумнів запити України на озброєння або давати поради щодо ведення бою на основі супутникової розвідки, яку він бачив на екрані у своєму офісі в Пентагоні. Після цього зазвичай наставала незручна пауза, а потім Залужний різко завершував розмову. Іноді він просто ігнорував дзвінки американця.
Щоб зберегти комунікацію, Пентагон створив складну систему посередників. Помічник Міллі телефонував генерал-майору Девіду С. Болдвіну, командувачу Національної гвардії Каліфорнії, який дзвонив заможному виробнику дирижаблів з Лос-Анджелеса Ігорю Пастернаку – уродженцю Львова, який знав міністра оборони України Олексія Резнікова. Потім Резніков знаходив Залужного і, за словами генерала Болдвіна, казав йому: "Я знаю, що ти злишся на Міллі, але тобі треба йому зателефонувати".
Ця розрізнена коаліція "поступово перетворювалася на справжнє партнерство під тиском стрімких подій", констатує видання.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
