Міністр освіти і науки у 2005-2007 роках, а нині президент Національного університету біоресурсів і природокористування Станіслав Ніколаєнко і колишній віцепрем’єр з гуманітарних питань, доктор політичних наук і професор Микола Томенка порівняли заробітні плати топових викладачів приватного університету KSE із заробітками науковців в державних вищих навчальних закладах. Про це йдеться у матеріалі «Главкома» «Бек-офіс» Милованова. Де отримує гроші прем'єрка Свириденко та інші члени уряду».
Вимог багато, грошей - обмаль
Як з’ясувало видання, за 2025 рік глава уряду Юлія Свириденко задекларувала 3,24 млн грн гонорарів від «Київської школи економіки» (KSE). Для порівняння: річна зарплата Свириденко як очільниці уряду виявилася удвічі меншою. Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев за минулий рік заробив 1,81 млн грн у цьому приватному університеті.
За словами Миколи Томенка, на сьогодні в Україні оплата праці доктора наук професора, у середньому, складає 20-25 тис. грн у місяць, а кандидата наук доцента – 14-17 тис. грн у місяць.
«Як приклад, візьмемо мене. Я – доктор політичних наук і професор із солідним викладацьким стажем, автор чималої кількості підручників та посібників. За місяць «набігає» 25-30 тис. грн за умови повної зайнятості (не робота за сумісництвом). Важливо зауважити, що викладацька діяльність не обмежується вичиткою лекцій. Необхідно розробити програму курсу, відвідати певну кількість наукових конференцій, підготувати аспірантів… Тобто ціла система вимог. Ти не можеш, як, умовно, прем’єр-міністр Юлія Свириденко, прийти і відчитати пару годин студентам, а потім отримати 2-3 млн грн зарплати за рік. Такий підхід, застосований приватним університетом Милованова, виглядає знущанням над десятками тисяч фахівців, які роками працюють у вищих навчальних закладах і все життя віддали науці», – вважає ексвіцепрем’єр.
Томенко заявляє про так званий освітній кумізм
Микола Томенко переконаний: у взаємовідносинах між топпосадовцями та університетом «Київська школа економіка» простежується конфлікт інтересів, оцінку якому повинно дати Національне агентство з питань запобігання корупції.
«В Україні роками вибудовувався так званий освітній кумізм. Це коли представники влади читають лекції у двох-трьох вишах, показово демонструючи, куди треба вступати майбутнім абітурієнтам, щоб зробити кар’єру. При цьому паралельно уряд оптимізовує або закриває низку державних вищих навчальних закладів. Таким чином, на виході отримуємо руйнування національної системи освіти», – каже Томенко.
Водночас колишній міністр освіти і науки, доктор педагогічних наук, професор Станіслав Ніколаєнко не бачить нічого поганого у тому, що посадовці беруть активну участь у житті вищих навчальних закладів. За його словами, така традиція поширена у багатьох країнах Європи та США. Але є одне «але». За кордоном викладацькою діяльністю, здебільшого займаються владоможці, які вже залишили державну службу.
«От, наприклад, бачу серед викладачів «Київської школи економіки» міністра фінансів Сергія Марченка. Дуже толковий економіст. Лише біда, що у нього немає часу для викладання через його щільну зайнятість на держслужбі», – робить висновок ексміністр освіти.
Окремо пан Ніколаєнко прокоментував розміри оплати праці та винагород науковців. Він зазначив, що найвищий рівень зарплат мають ректори вищих навчальних закладів, у середньому, 1,2-1,5 млн грн у рік. За його даними, в Україні ставка доцента – 16,6 тис. грн, професора – 17,7 тис. грн. Разом із оплатою за години лекцій виходить заробіток 220-250 тис. грн у рік.
«Це у 10 разів менше, ніж заробила прем’єр-міністр на викладацькій діяльності за рік в одному приватному університеті. Підозрюю, що цей виш розраховує, що його у майбутньому не забудуть міністерства та відомства, залучаючи до різних грантів і проєктів», – припустив Ніколаєнко.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
