Нагадаємо, внаслідок атаки дронами по Львову у ніч на 1 січня було пошкоджено два об’єкти національної памʼяті: університет в Дублянах, де 100 років тому вчився Степан Бандера та музей Романа Шухевича у Білогорщі.
Музей Шухевича: цінні експонати вивезли, але багато що пошкоджене
1 січня з 4 до 6 години ранку Львів і область атакували 4 російські ударні безпілотники типу "Шахед". Всі дрони-камікадзе були знищені силами ППО. Але через атаку пошкодженим залишився музей-будинок головнокомандувача Романа Шухевича, який працював як відділ Львівського історичного музею у Львові за адресою вул. Білогорща, 76А.
Це музей меморіального типу, знаходився у двоповерховому будинку, де загинув Шухевич 5 березня 1950 року. Будівля музею через удар та пожежу зруйнована повністю. "У Львові на вулиці Білогорща знищена будівля музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича. Також вибуховою хвилею пошкодило три будинки, зокрема, перекриття будинку 1920 року забудови, вікна.
Комісії оглядають дахи та горища. Підраховують збитки", – зазначив Максим Козицький, голова Львівської ОВА.
Втрачені меморіальні речі Шухевича, зокрема, меблі: стіл, крісла, фотель, фортепіано. Найбільш цінні музейні експонати, а це близько 600 одиниць, ще на початку повномасштабної війни перенесли в безпечне місце, розповіли працівники музею у коментарі "Радіо Свобода".
"Найцінніший пам’ятник – це будинок, який зруйнований. Більшість основного фонду забрано з музею на початку війни і він вцілів. Окремі речі були в музеї, які були габаритні", – зазначив Петро Слободян, заступник директора Львівського історичного музею, відділом якого є музей Шухевича.
Погруддя Романа Шухевича авторства Михайла Черешньовського вдалось врятувати: його витягли з-під завалів під час розбору зруйнованої конструкції.
Додамо, Львівська військова адміністрація оцінила вартість будівлі в 2 мільйони 258 тисяч гривень. Але сам будинок є історичним для українців, тому що з 1949 року це була конспіративна квартира Романа Шухевича. Сходи, криївка, житлова кімната були головними меморіальними об'єктами музею.
Роман Шухевич у Білогорщі: яким був його останній бій з окупантами
Зранку 5 березня 1950 року емґебісти оточили будинок учительки Наталки Хробак у Білогорщі та ще чотири будинки, у яких, за припущеннями чекістів, міг переховуватися Роман Шухевич, Головний Командир УПА. Для оточення зібрали більше семиста бійців внутрішніх військ, пише про обставини загибелі Романа Шухевича "Історична правда".
В одному з оточених будинків справді перебував генерал-хорунжий. Зв'язкова Галина Дидик підійшла до дверей і побачила кількох озброєних, з готовою для пострілу зброєю чоловіків. Галина відчинила, розраховуючи, що за той час, поки допитуватимуть її чи проводитимуть обшук, командир зможе вирватися. Він встиг заховатись.
"Схованка мала ту перевагу, що в ній було добре чути, що діялося ззовні. Зі звуків командир зрозумів: єдиний шанс уціліти – хоч і мінімальний – це прориватися. І він пішов у свій останній бій… В офіційному звіті записали, що вбив командира один з сержантів, які оточили будинок.
Хоча насправді останню кулю Провідник випустив у себе сам – у наглухо оточеному домі в нього не було шансів… Але здаватися живим він не хотів і не міг", – зазначає історикиня Олеся Ісаюк. До цього Головний командир УПА неодноразово вислизав з рук чекістів: у 1944, 1946, 1947, 1948 роках.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
