Автор публікації зазначає, що керівництво обох держав усвідомило критичну важливість дронів та виділяє багато ресурсів на цей напрямок. Виробництво FPV-дронів і в Україні, і в Росії вже вимірюється десятками тисяч на місяць і має всі шанси перевищити мільйон одиниць за підсумками року.
Тисячі волонтерів в Україні збирають дрони вдома, — Forbes
Але підходи до виробництва дронів в Україні та Росії абсолютно різні. В Україні це максимально децентралізована галузь, де Міністерство оборони закуповує безпілотники у десятків відносно невеликих виробників. Щобільше, в Україні навіть діє ініціатива, в рамках якої кілька тисяч волонтерів збирають дрони прямо вдома у вільний від роботи час.
Тим часом у Росії система навпаки максимально централізована. Хоча і там є невеликі команди, які самостійно виготовляють дрони, їх масштаби невеликі, а фінансують їх переважно коштом пожертв від громадян. Але основну масу тих десятків тисяч дронів, які отримує армія РФ, виготовляє лише одна компанія – так звана Група Судоплатова. Саме вона отримала мільярди рублів із держбюджету на виробництво дронів.
“Централізація у радянському стилі може принести економію на масштабі. Але радянська система також мала величезні недоліки і вони можуть лежати в основі драматичного падіння ефективності їх FPV”, — пише Forbes.
Видання наводить статистику успішного застосування FPV-дронів, зібрану на основі опублікованих у мережі відео. Ця статистика наочно свідчить, що в останні місяці українці значно перевершують росіян у кількості успішних ударів FPV-дронами по піхоті та техніці
Причина вражаючої різниці полягає не в різній кількості доступних дронів (тут, схоже, приблизний паритет), а в їхній ефективності. І саме тут свою роль відіграє різниця підходів до виробництва дронів.
Як пояснили автору публікації численні експерти, на фронті постійно відбувається гра в “кішки-мишки” між дронами та системами радіоелектронної боротьби (РЕБ). Щоб заглушити безпілотник, РЕБ має працювати на тій самій радіочастоті.
Як Україна ламає стереотипи у виробництві дронів
Українці мають різні дрони від десятків окремих виробників, тому ці дрони працюють на різних частотах. А ось російська армія покладається майже виключно на дрони від судноплатівців. Ці дрони максимально стандартизовані та працюють на одній частоті, тому українські системи РЕБ завжди знають, на якій частоті треба працювати, щоб заглушити російські дрони.
Як визнають російські “воєнблогери”, дрони від “судноплатівців” успішно вражають цілі лише тоді, коли український РЕБ не працює з тієї чи іншої причини. Показово, що два танки “Абрамс”, знищення яких святкувала кілька тижнів вся Росія, були вражені “кустарними” дронами від “волонтерів”, а не тими, які купило Міноборони РФ у судноплатівців.
“Наситивши діючу армію ударними БПЛА проекту «Судоплат», можна пустити пилюку в очі вищому військово-політичному керівництву, але насправді минулої осені ефективність цих БПЛА різко впала через досить швидку адаптацію супротивника до фіксованої частоти, встановленої виробником, і продовжує залишатися дуже низькою”, - заявив російський експерт із дронів.
Крім того, російські “військблогери” говорять про повну відсутність взаємодії між російськими операторами дронів та операторами систем РЕБ. Тому чимало дронів росіяни втрачають через роботу власного РЕБа.
На додаток до всього цього російська система управління військами побудована так, що за критику та повідомлення поганих новин військових та “військблогерів” карають. Тому нагору йдуть фальшиві звіти про те, що все чудово працює, коли держава витрачає гроші на малоефективну зброю.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
