Смерть засновника ПВК Вагнера Євгена Пригожина змінила відносини найманців з владою Центральноафриканської республіки, які тепер розглядають як гарантів безпеки західні країни, пише The New York Times.
Влада ЦАР має час до грудня, щоб відповісти адміністрації Байдена
Високопоставлений західний дипломат у розмові з виданням зазначив, що невизначеність навколо "Вагнера" відкриває для США та Франції "вікно можливостей" для протидії російському впливу в країні.
За словами трьох чиновників із ЦАР, адміністрація президента США Джо Байдена запропонувала владі республіки допомогу в забезпеченні безпеки в обмін на "звільнення" від ПВК Вагнера. Нещодавно представники американської приватної охоронної фірми Bancroft зустрічалися з офіційними представниками ЦАР у столиці республіки Бангі.
Радник президента ЦАР Фідель Гуанджика заявив, що влада має час до грудня, щоб відповісти адміністрації Байдена, чи готові в ЦАР співпрацювати з Вашингтоном. Представник Держдепу на запит видання відповів, що США підтримують прагнення ЦАР до "здобуття незалежності" від "Вагнера". Інших коментарів там не надали.
Президент ЦАР Фостен-Арканж Туадера також провів переговори із президентом Франції Еммануелем Макроном. Наразі французькі та центральноафриканські чиновники розробляють "дорожню карту" для відновлення співпраці у цивільних питаннях.
Але залишається незрозумілим, чи може Захід запропонувати такий самий рівень безпеки, як і найманці ПВК Вагнера, і чи зможе влада республіки протистояти повстанським угрупованням та іншим загрозам без "вагнерівців".
ПВК Вагнера використовувала жорсткі методи забезпечення безпеки, допускаючи кричущі порушення прав людини щодо мирного населення та у зіткненнях із повстанцями. Натомість угруповання отримало вигідні контракти на видобуток золота, алмазів та деревини.
"Вагнерівці все одно менше зло, ніж повстанські угруповання, без них у нас почнуться проблеми протягом 48 годин"
Російські "військові інструктори" вперше опинилися в ЦАР у 2017 році, коли місцева погано навчена армія намагалася протистояти повстанським угрупованням. Для російської влади це була можливість відновити свій вплив на континенті, який РФ втратила після розпаду СРСР. Влада ЦАР у свою чергу отримала підтримку великої держави і могла не дотримуватися умов західних країн, у тому числі стосовно прав людини. Незважаючи на ослаблення ПВК Вагнера, у країні досі залишається понад тисячу найманців. Вони продовжують контролювати найбільшу золоту копальню в ЦАР, а також супроводжують президента країни в його поїздках. Частина жителів ЦАР мають настільки тісні зв'язки з ПВК, що важко уявляють собі життя без найманців і побоюються повернення повстанців.
"Захід хоче, щоб ми позбулися "Вагнера", але без них у нас почнуться проблеми протягом 48 годин. Хочемо ми цього чи ні, але саме вони гарантують безпеку», – каже президент Торгової палати ЦАР Роберт Нгокі. Проте правозахисники та місцеві жителі стверджують, що тактика найманців, які використовують у тому числі зґвалтування, тортури та економічну експлуатацію, зіпсувала стосунки з угрупованням.
"Ми знаємо про те, що вони роблять, ми знаємо про жінок і дівчат, яких вони забирають у свої вантажівки. Вони не ангели і поводяться жорстоко", – розповів журналістам архієпископ Бангі Дьєдонне Нзапалаїнга, але додав, що "вони все одно менше зло", ніж повстанські угруповання, які роками контролювали великі території ЦАР. Російські "інструктори" також навчили сотні солдатів ЦАР методам тортур, таких як виривання нігтів, позбавлення сну та удари струмом по геніталіях, при цьому "навчання" проводилося на реальних ув'язнених.
Прес-секретар посольства Росії в ЦАР Владислав Ільїн заявив, що РФ "повна рішучості повернутися на Африканський континент" і продовжити своє партнерство у сфері безпеки з ЦАР.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
