Також зауваження щодо законопроекту про мобілізацію у тому вигляді, який є зараз, висловило Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) Апарату Верховної Ради. Які зміни пропонують внести?
Корупційні ризики та звільнення строковиків: що пропонують Комітети
На своєму засіданні в понеділок, 8 січня, Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроект про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.
Голова Комітету Анастасія Радіна у коментарі " Українській правді" зазначила, що Комітет дійшов висновку, що мобілізація потрібна в Україні, але деякі норми відповідного законопроекту мають корупційні ризики. Які саме, Радіна не уточнила та пообіцяла надати цю інформацію пізніше. Вона додала, що на засіданні були присутні представники Міноборони та Генштабу ЗСУ, які погодилися з висновком Комітету та пообіцяли усунути недоліки.
Нардеп Гончаренко також повідомив у Telegram, що Комітет з соціальної політики Ради одноголосно прийняв рішення щодо мобілізаційного законопроекту. Зокрема, у Комітеті соцполітики рекомендують Комітету з національної безпеки і оборони доопрацювати урядовий законопроект з урахуванням альтернативних законопроектів. А також розробити окремий законопроект про звільнення строковиків, який би враховував пропозицію про їхнє звільнення протягом 2 місяців.
Суперечить Конституції та іншим законам: позиція ГНЕУ
Головне науково-експертне управління Апарату ВР також розкритикувало внесений Кабінетом міністрів законопроект про мобілізацію. Зауваження, зокрема, стосуються ідеї про внесення ухилянтів до Єдиного реєстру боржників за рішенням керівника ТЦК.
У ГНЕУ зазначають, що реєстр боржників був створений для запобігання відчуження боржниками майна при невиконанні ними майнових зобов'язань. А норма про порядок внесення громадян в цей реєстр не узгоджена із чинним законодавством. В управлінні звернули увагу також на те, що в законопроекті неконкретно прописано, які саме операції з рухомим та нерухомим майном будуть обмежені для ухилянтів. Тож реалізувати ці положення буде вкрай складно.
"Ініційована пропозиція в цілому створює ризики порушення вимог положень ст. 41 Конституції України, згідно із якою "кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю"; "ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним", – наголосили у ГНЕУ.
Експерти також мають питання щодо обмежень, які пропонують накладати на осіб, що ухиляються від подачі облікових даних до ТЦК: розпорядження коштами та іншими цінностями. "Цей пункт прямо суперечить ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу, де зазначено, що подібні заборони може накладати суд", – пояснюють експерти.
Загалом у ГНЕУ вважають, що окремі норми законопроекту містять незавершений правовий механізм регулювання, оскільки не визначені механізми накладення обмежень на права ухилянтів.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook