Декларації за новими правилами особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повинні подати до 1 квітня.
Про новації, які запроваджено законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції”, говоримо з нардепом Ярославом Юрчишиним та юристкою Центру протидії корупції Оленою Щербан.
— Передусім розширено коло суб’єктів декларування, — каже Ярослав Юрчишин. — Декларації подаватимуть керівник Офісу президента України, його перший заступник та заступник, особи, що займають посади патронатної служби, помічники суддів. Раніше була правова колізія: після зміни назви Адміністрації президента на Офіс президента працівники останнього не потрапили під декларування. Але цю помилку виправлено. Андрію Богдану доведеться заповнити звіт.
— Декларації мусять подати також заступники голови НБУ, члени наглядової ради НБУ, голова й заступники НАЗК, — додає Олена Щербан. — До суб’єктів декларування додали й посадових осіб юридичних осіб публічного права, що входять до складу наглядової ради державного банку, держпідприємства або держорганізації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більш як 50% акцій належать державі.
— А декларування для громадських активістів залишилося?
Я. Юрчишин:
— Конституційний суд України вирішив, що антикорупційні активісти не мають подавати декларацію, оскільки вони не є чиновниками. Тож цієї норми в законі немає.
О. Щербан:
— Декларації подаватимуть лише ті представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів та експерти, що входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до законів “Про державну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування” та інших, а також Громадської ради доброчесності.
— Які зміни в декларуванні ще варто відзначити?
— Уточнена категорія родичів, про статки яких потрібно повідомляти. Зокрема, з 1 січня декларувати в обов’язковому порядку доведеться не лише особу, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом декларування, а й її дітей до досягнення ними повноліття. Також слід згадати у звіті осіб, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менш як 183 дні протягом року.
Змінено норму щодо виправлень. Упродовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлений (уточнений) звіт, але не більш як три рази.
Я. Юрчишин:
— Відомості в електронну декларацію вносяться не лише станом на 31 грудня звітного року. Пряма норма закону вказує, що дані про об’єкт декларування, який перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування чи членів його сім’ї, зазначаються у звіті, якщо цей об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менш як половину днів звітного періоду.
Також відтепер потребує декларування наявність сейфів у банках, криптовалюти.
— Чи є норми, які ускладнять приховування статків?
— Так, змінено багато технічних моментів. Тепер до системи електронного декларування можна підтягувати інформацію з державних реєстрів — податкової, держгеокадастру, рухомого та нерухомого майна тощо. Якщо людина є в реєстрі, а в декларації цього не зазначено, у системі НАЗК таке буде відображатися. Це сигнальний маячок для НАЗК для перевірки декларації. Так чиновників легше викрити у неправдивому декларуванні. І вони це розумітимуть.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також інтерв'ю зі Святославом Вакарчуком
