Дехто не відвідує парламенту з 2022 року, як-от нардеп від депгрупи “Довіра” Сергій Шахов. У 2023 році Україна оголосила його у розшук через те, що він не задекларував своїх статків аж на 88 мільйонів гривень.
Народні депутати від “За майбутнє” Степан Івахів та Ігор Палиця не відвідують парламенту від 2023-го. “Я людина, яка звикла діяти або на щось впливати. А оскільки Верховна Рада перетворилась на “піди, натисни кнопку” — воно мені не до душі і не до серця”, — пояснив свою відсутність на голосуваннях Степан Івахів. За словами нардепа, він перебуває в Україні і якби його попросили прийти на роботу, то з’явився б у Раді.
На початку повномасштабного вторгнення до парламенту внесли законопроект про заборону членам колишньої ОПЗЖ відвідувати засідання. “Поки цей закон не буде винесено на голосування в зал, я не буду перебувати під однією стелею з колишніми членами ОПЗЖ”, — виправдовує своє прогульництво нардеп Ігор Палиця.
Після оголошення підозри з сесійної зали зник ще один представник депгрупи “За майбутнє” — Ярослав Дубневич. Прогульник — і Олександр Ковальов, депутат з депгрупи “Довіра”, який нібито виїхав до Іспанії. А Федір Христенко, нардеп від колишньої ОПЗЖ, після 24 лютого 2022 року не відвідав жодного засідання ВР. Він також перебуває за кордоном. Давно не було в сесійному залі парламенту й нардепки від “Батьківщини” Анжеліки Лабунської. Цікаво, чому злісних прогульників не позбавляють мандатів? Невже не можна дати ради з ними?
— Ігнорування пленарних та комітетських засідань — проблема парламенту не лише дев’ятого скликання, але й попередніх, — каже Олександр Саліженко, аналітик руху “Чесно”. — Після 24 лютого 2022 року вона ще більше загострилася. Адже журналістів у парламент не пускають і представники ЗМІ не можуть ретельно стежити, хто не відвідує засідань. Прогульниками здебільшого є нардепи-мажоритарники. На депутатів-списочників ще може вплинути керівництво фракції, тому рівень їхньої дисципліни дещо вищий.
— Покласти край прогулюванню засідань міг би механізм політичної відповідальності, — вважає Олексій Кошель, керівник Комітету виборців України. — Тобто коли б виборці на наступних перегонах за них не проголосували. Але, на жаль, цей механізм у нас не працює.
— Як відсутність деяких нардепів впливає на роботу парламенту?
● О. Саліженко:
— Через прогульників не вистачає голосів під час розгляду законопроектів і голосувань за них. Скорочується порядок денний засідань тощо.
— А чи важко позбавити прогульників мандатів?
● О. Саліженко:
— Згідно із законом “Про статус народного депутата”, Конституцією та регламентом ВР, не можна обмежити права та обов’язки народного обранця, визначені законом. Адже на народних обранців не поширюються цивільно-правові норми щодо робочого часу. Це обрані особи. Щоб звільнити того чи того напдепа, треба вносити зміни в законодавство, зокрема в Основний закон. Але на заваді цьому воєнний стан. Якщо говорити про неформальні механізми впливу на прогульників, то керівництво Верховної Ради могло б карати їх через інші механізми. Наприклад, не відпускати таких нардепів у відрядження за кордон.
Зауважу, що з 2019 року в парламенті був механізм впливу на депутатів-прогульників. Нардепу, який протягом місяця без поважних причин не брав участі у більш як 30% голосувань на пленарних засіданнях або у понад 50% засідань комітету, не відшкодовували витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень, за відповідний місяць. А це понад 30 тисяч гривень. Однак 1 березня 2022-го цю норму прибрали. Тепер народний депутат може не брати участі в голосуванні, але зарплату отримує в повному обсязі. А це додаткові витрати з державного бюджету. Дія відповідної норми регламенту ВР мотивувала нардепів не лише відвідувати пленарні засідання парламенту, але й обов’язково брати участь у голосуванні. На мою думку, цю норму треба поновити.
● О. Кошель:
— Якщо звільняти нардепів за невідвідування сесійних засідань, це може призвести до серйозних ризиків. Зокрема, використовуватись як механізм розправи з політичними конкурентами. Щобільше, є нардепи, котрі нині перебувають у ЗСУ і не мають можливості відвідувати засідання. Чи правильно буде їх позбавити мандатів? Напевно, що ні. Тому якщо і вносити відповідні зміни в законодавство, то треба їх чітко прописати.
— А чи карають за прогули парламентарів за кордоном?
● О. Кошель:
— Наприклад, у Європі важко уявити ситуацію, що політик не відвідує засідань парламенту. Адже невиконання депутатських обов’язків там означає політичну смерть. Тому такі випадки є радше винятком з правил.
