Володимир Зеленський увів до складу української делегації у Тристоронній контактній групі (з врегулювання ситуації на Донбасі) першого президента незалежної України Леоніда Кравчука: 86-річний політик відтепер буде головою нашої делегації. Натомість Леоніда Кучму було виведено зі складу делегації в ТКГ та звільнено від виконання обов’язків її голови. Наскільки влучне таке кадрове рішення та чого можна чекати від Леоніда Кравчука у складі ТКГ?
До обговорення ми запросили Сергія Пархоменка, директора центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД імені Олександра Никонорова, та Петра Олещука, політолога, доцента КНУ імені Тараса Шевченка.
— Шукаючи заміну Кучмі, в Офісі президента, найімовірніше, керувалися тим, що це повинна бути людина, котра має і політичну вагу, і політичний досвід та навички, котрі б дозволяли впевнено брати участь у переговорах, не губитися на тлі візаві, — каже Петро Олещук. — В Україні людей, які уміють вести переговори з росіянами, дуже мало. Нагадаю, саме Леонід Кравчук поставив свій підпис під договором про припинення існування Радянського Союзу. Важливо також, що він не інтегрований в сучасну політику, не бере в ній активної участі.
— Призначення Леоніда Кравчука керівником української делегації в ТКГ не обіцяє нічого позитивного, — вважає Сергій Пархоменко. — Як кажуть у народі, поміняли шило на мило. На мою думку, Леонід Макарович буде ще гіршим головою делегації, ніж Леонід Данилович. Адже не забувайте, Леонід Кравчук — колишній провідний діяч комуністичного режиму, а ще — друг кума Путіна Віктора Медведчука. Кравчук був у Соціал-демократичній партії України (об’єднаній), яка напряму пов’язана з діяльністю Медведчука. Також він був одним із лідерів блоку “Не так!”, який активно виступав проти НАТО, прагнув надати російській мові статус державної, посилити співпрацю із Російською Федерацією. Це риторика Кремля. Фактично Володимир Зеленський повернув у ТКГ Віктора Медведчука, тільки в особі Леоніда Кравчука.
— Пане Петре, погоджуєтеся з тим, що дружба з Медведчуком може вплинути на позицію Кравчука?
П. Олещук:
— Я не можу назвати Леоніда Макаровича людиною Медведчука. Він справді вступав у найдивовижніші політичні союзи, часто змінював свої політичні уподобання. Але при цьому завжди переслідував власну мету, а не обслуговував когось. Тож я впевнений, що він не зраджуватиме власним поглядам у ТКГ.
— Чого варто тепер очікувати Україні від діяльності ТКГ?
С. Пархоменко:
— Вважаю, що сам формат Мінських домовленостей, всі групи та підгрупи нічого не вирішують. Завданням Леоніда Кравчука буде просто непротирічити російській делегації.
П. Олещук:
— ТКГ — не визначальний орган у переговорному процесі. В ТКГ Україна наполягає на тиші на фронті, звільненні полонених, вирішенні гуманітарних та соціальних потреб. Ці питання треба обговорювати та знаходити рішення. Але ТКГ не замінює політичне керівництво держави.
— Кравчук каже, що почати свою роботу на посаді очільника ТКГ хоче з Будапештського меморандуму. Також він запропонував надати Донбасу статус вільних економічних зон. Як оцінюєте такі ініціативи?
П. Олещук:
— Те, що в інформаційному просторі згадують про Будапештський меморандум, — це вже добре. Адже його підписанти мають конкретні зобов’язання перед Україною, яких не дотримуються (йдеться про міжнародну угоду, укладену 1994 року між Україною, США, Росією та Великою Британією про неядерний статус України; також угода містить пункти, що надають гарантії суверенітету та безпеки Україні. — Авт.).
С. Пархоменко:
— Про яку вільну економічну зону на Донбасі йдеться, якщо там тривають бойові дії?! Не вірю, що щось з озвученого Кравчуком буде реалізовано.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, хто виступає проти Зе-команди в Раді і чому ці фракції не об'єднуються
