Було б добре, якби країни, в яких тимчасово проживають наші біженці, передавали соцдопомогу для них до українського бюджету, а вже звідси уряд би їм перераховував кошти. Про це в інтерв’ю одному з німецьких телеканалів заявив президент.
На переконання Володимира Зеленського, у такому разі гроші працюватимуть на економіку України. “Коли українці втікали від війни, то вивозили зі собою кошти до Європи, — зазначив глава держави. — А потім Європа почала підтримувати українців у себе, і всі гроші, які йшли на цю підтримку, залишались за кордоном — в економіці тієї чи іншої держави... Коли весь світ каже про фінансову підтримку українців, то я хотів би звернути увагу, де залишається більшість цих грошей”. Водночас президент зазначив, що часто буває так, що люди, які втекли від війни за кордон, отримують виплати і в Україні, і в інших державах.
Що означають такі заяви президента? З’ясовуємо разом із кандидатом економічних наук Олександром Хмелевським, координатором експертних груп Економічної експертної платформи Олегом Гетманом та економістом Борисом Кушніруком.
— Чи справді гроші, які отримують українці за кордоном, працювали б на нашу економіку, якби проходили через наш бюджет?
● О. Гетман:
— Ні, бо люди розпоряджатимуться ними в інших країнах. Тобто так чи інакше гроші працюватимуть на економіку європейських країн. Інша річ — якби кошти надходили до українського бюджету, а уряд спонукав би наших мігрантів, які перебувають у ЄС, повертатися і виплачував би їм гроші тут.
До слова, низка країн уже переходить від виплати щомісячної допомоги до виплати одноразової допомоги, якщо біженець з України готовий повернутися додому. Вони пропонують від 2 до 4 тисяч євро, яких цілком вистачить на переїзд і на перший час в Україні. Це, на мій погляд, найдієвіший механізм повернення наших людей і зменшення навантаження на бюджети європейських країн.
● О. Хмелевський:
— Судячи зі слів Зеленського, його хвилює більше те, що деякі біженці отримують допомогу і в нас, і в Європі. І він хотів би позбавити таких людей допомоги з боку України, щоб скоротити бюджетні витрати. Якби Україна отримала від держав ЄС реєстри тих, хто отримує там допомогу, то могла би припинити їм виплати. Уряд уже позбавляє пенсій та соціальних виплат тих, хто виїхав за кордон. Одержувачі пенсій та соцдопомоги мають періодично звертатися до Пенсійного фонду, інакше виплати їм будуть припинені.
— Чи можуть уряди західних країн погодитися передавати гроші для українців, які отримали там тимчасовий захист, Києву?
● О. Гетман:
— Насправді залишилося не так багато країн, які надають нашим громадянам безпосередню фінансову допомогу. Їх приблизно п’ять, і допомога коливається від 100 євро до 400 євро на особу. Уряди європейських держав роблять це через свої бюджети й беруть до уваги низку нюансів. Наприклад, чи людина живе в таборі для біженців, чи має соціальне житло, а чи самостійно орендує помешкання. Або ж чи працює вона, а чи без роботи.
З огляду на це, може коливатися розмір виплат. Тобто є певна система контролю, а отже, і допомоги. Саме тому передавати виплати до українського бюджету нелогічно. Хто тут контролюватиме, де саме живе особа, скажімо, в Німеччині, і чи ходить вона на роботу? Тож, найімовірніше, європейські країни на такі зміни не підуть.
● О. Хмелевський:
— Україна не має технічних можливостей для таких виплат — відповідних баз даних, реквізитів рахунків біженців тощо. Зрештою, перекази за кордон доволі дорогі, транзакційні витрати призвели б до збільшення бюджетних витрат.
— Чи може влада якось заохотити наших людей повертатися з-за кордону додому?
● О. Хмелевський:
— Деякі чиновники та політики кажуть, що в Україні дефіцит робочої сили й що потрібно повернути біженців, щоб вони працювали тут. Та насправді приблизно 50% працездатного населення, яке нині проживає в Україні, не мають роботи. Тому, перш ніж повертати біженців, владі слід забезпечити роботою тих, хто залишився у країні. Проблема безробіття ще більше загостриться після війни, коли сотні тисяч військових демобілізуються, і їм буде потрібна робота.
Влада вважає, що українці, які повернуться, купуватимуть українські товари та послуги, що сприятиме розвитку економіки, та сплачуватимуть податки, що поповнить держбюджет. Але виникає питання: з чого сплачувати податки, якщо люди, які повернуться, не матимуть роботи? За рахунок чого вони купуватимуть товари та послуги, якщо не матимуть доходів? Невже зі соціальної допомоги? У держбюджеті з критичним дефіцитом немає коштів для соціальних виплат біженцям, які повернуться в Україну.
Нині у нас зареєстровано 4,9 мільйона внутрішньо переміщених осіб. З 1 березня влада припиняє виплати більшості з них. Причому ці виплати дуже мізерні — 2 — 3 тисячі гривень на місяць, не до порівняння з тими, які отримують українські біженці в країнах ЄС. Про яке повернення біженців з Європи може йтися, якщо влада не може забезпечити тих ВПО, які перебувають в Україні?
● Б. Кушнірук:
— На мою думку, поки триває війна, не варто спонукати українців повертатися додому, надто жінок із дітьми, людей похилого віку. Зрештою, ті, хто не хоче повертатися, не повертатимуться. І тиск тут не допоможе. Так, можливі стимули. Але від країни, в якій триває повномасштабна війна, очікувати їх не доводиться. Ніхто, скажімо, тут не може гарантувати людям безпеку.
