У Страсбурзі (Франція) завершилася зимова сесія ПАРЄ — консультативного органу Ради Європи, що складається з 324 представників парламентів 47 держав-членів. Після осінньої паузи до зали засідань повернулася українська делегація. Інтереси України представляли нардеп від “ЄС” Олексій Гончаренко, Сергій Кальченко від “Слуги народу”, Юлія Льовочкіна з “Опозиційної платформи — За життя” і Сергій Соболєв від фракції партії “Батьківщина”. Очолила українську команду членкиня пропрезидентської партії Єлизавета Ясько.
Про підсумки сесії ПАРЄ говоримо з політичним експертом, співробітником Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАНУ Андрієм Смолієм та аналітиком Українського інституту майбутнього Ілією Кусою.
— Як оцінюєте рішення української делегації повернутися в ПАРЄ?
А. Смолій:
— Восени українська делегація бойкотувала чергову сесію асамблеї, аби показати усьому світові, що ми не приймаємо ухвали щодо повернення до зали засідань представників Росії. Тоді це рішення було, на мою думку, політично правильним. Та після того Верховна Рада ухвалила рішення про повернення нардепів у Страсбург, а склад нашої делегації радикально змінився. Гадаю, від цього поспішного повернення ми тільки програли і фактично прийняли безкарність країни-агресора.
І. Куса:
— А як на мене, рішення не їхати на попередню сесію було недалекоглядним, хоч тоді його називали принциповим. Що, власне, за цей час змінилося? Ситуація на Сході України та сама, а російська делегація в ПАРЄ як була, так і є, причому за час нашої відсутності встигла налагодити свої зв’язки, домовитися і попрацювати з делегатами з інших країн.
Загалом, повноваження російських представників тепер не обмежені жодними санкціями, вони працюють на тих самих засадах, що й усі інші члени асамблеї. У складі делегації країни-агресора залишилися депутати, які голосували за анексію Криму, а депутата Держдуми РФ Петра Толстого навіть обрали віцепрезидентом ПАРЄ. За цей час змінилася міжнародна кон’юнктура: Росія та Європа сформували тісніші взаємини. Це свідчить про те, що наші позиції в ПАРЄ слабшають.
— Які найбільші поразки України в Страсбурзі?
І. Куса:
— Для України зимова сесія не була найвдалішою, адже прийнято частину рішень, проти яких виступала українська делегація. Можна виділити три поразки України у Стразбурзі. Наша делегація, попри всі намагання, не змогла поновити санкції проти делегації РФ. Оскарження не спрацювало, і нашим депутатам не вдалося заблокувати призначення росіянина Петра Толстого віцепрезидентом ПАРЄ. Крім того, асамблея відкинула усі без винятку українські правки до рішення про нову санкційну процедуру. Тому нова процедура виявилася такою, яку втілити дуже важко: відповідно до її положень, за агресію РФ тепер покарати практично неможливо.
Із цього не варто робити трагедії, але треба працювати над помилками і шукати відповіді на питання, чому нас не сприймають, які є проблеми нашого представництва на міжнародній арені, з якими країнами треба посилювати політичні контакти.
— ПАРЄ ухвалила резолюцію про моніторинг щодо Польщі як країни, що системно порушує умови членства в Раді Європи. Що означає це рішення?
А. Смолій:
— У Польщі при владі партія “Право і справедливість”, яка формує внутрішню політику так, що, на думку ПАРЄ, порушує низку норм законодавства ЄС. Тож під час моніторингу місія ПАРЄ пів року аналізуватиме дії польської влади й документально фіксуватиме порушення, визначивши їх масштабність. На наступній сесії на підставі висновку місії Польщу можуть позбавити права голосу в ПАРЄ або участі в окремих її органах.
І. Куса:
— Польща стала єдиною країною — членом ЄС, щодо якої запровадили моніторинг. Вважаю, що голосування нашої делегації за це — неправильне рішення. Ми не маємо втягуватися в цю битву, адже не є членом Європейського Союзу. Крім того, Польща — наш найближчий сусід, з яким у нас багато зв’зків. Томунаші рішення щодо цієї країни мають базуватися на певному прагматизмі.
Дякуємо, що прочитали цей тексту газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про те, як працює безоплатна правова допомога
