На парламентських виборах у Німеччині перемогу з невеликою перевагою здобула Соціал-демократична партія (СДПН). Вона набрала 25,7 відсотка голосів. А от блок Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу (ХДС/ХСС) — на другому місці. Його підтримали 24,1 відсотка виборців.
Партія “Союз-90/Зелені” набрала 14,8 відсотка голосів, Вільна демократична партія (ВДП) — 11,5 відсотка, а правопопулістська “Альтернатива для Німеччини” — 10,3 відсотка. Хто змінить Ангелу Меркель після 16 років її перебування на посаді канцлерки та як такі результати виборів можуть вплинути на відносини Німеччини з Україною?
— Перемога СДПН була передбачуваною, — каже Віктор Савінок, експерт-міжнародник з Берліну. — Соціал-демократи щонайменше впродовж місяця були лідерами симпатій німців, про що свідчили результати соцопитувань.
— Лідером ХДС/ХСС на виборах був Армін Лашет, доволі слабкий кандидат, компроміс для Ангели Меркель, — зазначає Сергій Герасимчук, директор програми Регіональних ініціатив та сусідства Ради зовнішньої політики “Українська призма”. — Він дуже програвав лідеру СДПН Олафу Шольцу, який провів успішну виборчу кампанію. Шольц тривалий час був віцеканцлером, працював в уряді Ангели Меркель. Обіцяв виборцям, що зможе перебрати на себе функції, які виконувала Меркель, і стати новим європейським лідером. Люди повірили йому більше, ніж Лашету.
— Лашет некоректно повівся у липні перед телекамерами, перебуваючи у регіонах, які дуже постраждали від повеней. Він сміявся під час виступу президента Франка-Вальтера Штайнмаєра у Північному Рейні Вестфалії, а саме цей регіон у Німеччині зазнав чи не найбільших втрат унаслідок повені. Зокрема це виборці не пробачили самому Лашету і ХДС/ХСС, — вважає Андрій Мартинов, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ.
— Чи перемога на виборах СДПН гарантує її лідерові Олафу Шольцу посаду канцлера?
С. Герасимчук:
— У цій ситуації все залежить не від СДПН чи ХДС/ХСС, а від позиції вільних демократів та “зелених”, які мають золоту акцію у формуванні коаліції. Без них це зробити неможливо. Тож з ними й вестимуться переговори про входження до коаліції.
— Якою може бути нова коаліція? Чи реальна вона між СДПН та ХДС/ХСС?
В. Савінок:
— Наразі всі кажуть, що ні. Але не варто зарікатися. Адже у 2017-му було створено саме таку коаліцію. На сьогодні ситуація доволі непередбачувана.
— Що відомо про Олафа Шольца?
А. Мартинов:
— 63-річний Олаф Шольц є віцеканцлером, міністром фінансів у чинному уряді Ангели Меркель. Саме діяльність мінфіну була помітна під час пандемії, відомство дбало про роздачу компенсацій в умовах локдауну. Це подарувало додаткові бали Шольцу.
— Олаф Шольц свого часу зустрічався з Володимиром Путіним. Наскільки проросійським може бути цей німецький політик?
В. Савінок:
— Зустріч Олафа Шольца з Володимиром Путіним не є свідченням його проросійськості. Він не пов’язаний з тим поколінням часів Герхарда Шредера, яке відоме своїм позитивним ставленням до РФ.
— Чи варто Україні чекати кардинальних змін у відносинах з Німеччиною після виборів?
С. Герасимчук:
— Ні. У будь-якому разі в уряді будуть присутні “зелені”, відомі прихильним ставленням до нашої країни, запереченням перспектив “Північного потоку — 2”. Вони не гратимуть першу роль, але присутність їх в уряді буде на користь України. СДПН також переживає оновлення, зокрема кадрове. Приходять молоді політики, тож вплив на партію проросійського ексканцлера Герхарда Шредера зведено до мінімуму.
У відвертий конфлікт з Росією Німеччина не вступатиме. Збережеться статус-кво, за якого Берлін підтримуватиме реформи в Україні, виділятиме на це кошти, але до більш радикальних кроків не вдаватиметься.
Ризиковане питання — щодо санкцій для Росії. Адже саме Ангела Меркель була їх лобістом. Але не думаю, що найближчим часом санкції буде скасовано.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як Разумков став кісткою в горлі “слуг”
