Так, від початку повномасштабної війни Варшава активно допомагає Україні. Польща прийняла найбільшу кількість наших біженців, надає нам зброю, підтримує на міжнародній арені, закликає до санкцій проти РФ. І все ж не обходиться без ложки дьогтю.
Днями Сейм Польщі ухвалив закон, яким 11 липня визнано Днем пам’яті жертв “геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки”. Документ представив Тадеуш Самборський, парламентар від PSL, колишній активіст Товариства дружби з СРСР, організатор фестивалів російської пісні.
У рішенні Сейму також зазначено, що в період з 1939-го по 1946 рік ОУН та УПА, а також “інші українські націоналістичні формування, які діяли на східних прикордонних територіях Другої Польської Республіки”, скоїли “геноцид польського населення”. В українському МЗС наголосили, що ухвалення такого закону “йде врозріз із духом добросусідських відносин між Україною і Польщею”.
— Цим рішенням Сейм з подачі парламентаря від Польської селянської партії Тадеуша Самборського “присягнув” новому президентові Каролю Навроцькому, — каже Євген Магда, кандидат політичних наук, директор Інституту світової політики. — Голосування було майже одностайним, утримався лише один депутат. Тож це свідчить, що антиукраїнськість є загальним трендом польського політикуму.
— Полякам треба було потішити свої національні та історичні комплекси, — вважає Олександр Палій, історик, кандидат політичних наук. — Щось подібне робить і Росія, переписуючи історію. Москва, до речі, століттями жила за рахунок українських ресурсів — як людських, так і матеріальних. І прагне робити це й надалі.
— Поляки певні, що сильна Україна — це загроза передовсім для інтересів Польщі, тобто за століття в їхньому світогляді нічого не змінилося. Ми є конкурентами в багатьох сферах, — додає Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи.
— Як і Росія, Польща не раз користала з нашої території та самих українців. Чи могли б ми їй виставити рахунок?
● О. Палій:
— Справді, Польща набрала ваги в добу Середньовіччя за рахунок українських земель та завдяки українському збіжжю. Так, після виснажливої для Західної Європи Тридцятилітньої війни саме Річ Посполита стала одним з важливих експортерів хліба. Польські феодали, прагнучи максимально збільшити свої прибутки, посилено експлуатували українське селянство.
● Є. Магда:
— Усі наші сусіди використовували тривалу недержавність України. У політиці не лише Польщі, Росії, але й Угорщини є, був і буде імперський компонент. На жаль.
— А якби Україна виставила сусідам рахунок за століття експлуатації, про які суми могло б йтися?
● О. Палій:
— Важко визначити якийсь грошовий еквівалент такої компенсації. Адже українцям насправді відмовляли (як і тепер це робить РФ) у праві мати свою історію, своїх героїв, заперечували саму ідентичність українців як окремої нації. Можна підрахувати хіба щось конкретне. Наприклад, в часи СРСР український газ постачався в РФ. Тому-то на сьогодні наші родовища вичерпані. Орієнтовно можна підрахувати, якими були наші втрати від постачання газу до Росії.
● Є. Магда:
— Безперечно, ми маємо виставити рахунок. Але хто це робитиме?
● Т. Загородній:
— Думаю, що під час війни не варто з’ясовувати стосунки. Хоча наші сусіди пробують цим скористатися. Мова не лише про Польщу, але й про сусідню Угорщину.
