Йдеться про перелік платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Згідно з документом, усі, хто потрапить до цього переліку, отримають привілеї від податківців. Експерти загалом позитивно оцінюють таку ініціативу, але мають застереження до критеріїв доброчесності, встановлених для учасників Клубу білого бізнесу.
До речі, ініціатор законопроєкту — голова Комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев від “Слуги народу”.
— Влада декларує, що для тих, хто платить високі податки, буде менше перевірок, їх податкова служба краще обслуговуватиме, — каже старший економіст Центру соціально-економічних досліджень “Case Україна” Володимир Дубровський. — Тобто, за логікою законодавців, такі підприємці чесні, й вони потраплять до Клубу білого бізнесу, а бізнес, який платить невисокі податки, — підозрілий, і його прискіпливо перевірятимуть.
— Бажання надати бізнесу доброзичливого податкового менеджера замість прискіпливого контролера — це загалом хороша ідея, — вважає фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи Мирослав Лаба. — Якщо підприємці матимуть персонального “комплаєнс-менеджера”, як вказано у законопроєкті, а фактично — “податкову няню”, то зможуть розібратися у всіх перипетіях українського податкового законодавства та запобігти штрафам. Щоправда, є застереження до критеріїв доброчесності, які встановлюють для Клубу білого бізнесу.
— Які це критерії?
● В. Дубровський:
— До Клубу потрапляють малі, середні та великі підприємства, які відповідають трьом головним критеріям. По-перше, сплачують вищі за середні податки в галузі (ПДВ і податок на прибуток).
По-друге, платять зарплату не нижчу, ніж середня у галузі та в регіоні, й мають не менше як п’ятеро працівників (йдеться про середньомісячну чисельність протягом року). По-третє, не мають податкового боргу, вищого за 51 тисячу гривень (для ФОПів сума боргу зі сплати ЄСВ не повинна перевищувати 3060 гривень).
Як на мене, ці критерії дуже хиткі. Для прикладу, одне підприємство має усіх своїх працівників зареєстрованими, відповідально ставиться до сплати податків і платить нижчу за середню у галузі та в регіоні зарплату. А інше аналогічне підприємство оформило на роботу лише найбільш кваліфікованих та найбільш цінних працівників (решта працює неофіційно) й платить зарплату, вищу за середню. Саме це підприємство порушує законодавство. Але воно може потрапити до Клубу білого бізнесу. Загалом кажучи, податківці оцінюють бізнес за рівнем сплати податків. Це абсолютно хибний підхід, підхід середньовічних митарів, які збирали данину.
● М. Лаба:
— Справді, виходить так: якщо ви платите багато податків, то ви хороший бізнес, якщо платите мало податків — то ризикований бізнес, бо, ймовірно, застосовуєте якісь схеми.
Влада фактично створює систему, яка має спонукати всіх до сплати високих податків. Але це невиправдано. Є різні компанії, різні види діяльності. Не може компанія, яка перебуває на етапі створення, платити такі самі податки, як компанія, яка стала на ноги. Крім того, багато підприємств зазнали збитків через військові дії — у когось згоріло приміщення, у когось знищена техніка чи транспортні засоби. Вони не можуть платити податки на тому самому рівні, що й компанії, які не зазнали втрат.
Я вважаю, що через такі законодавчі ініціативи ми втратимо багато новостворених підприємств і певною мірою законсервуємо нашу економіку, оскільки вона буде менш конкурентною через брак можливостей для створення чогось нового.
